Трилобозої
Тридольні, або трилобозої (лат. Trilobozoa) — таксон радіально-симетричних тварин з трипроменевою симетрією, що жили в едіакарський і, можливо, в ранньому кембрійському періодах. Був виділений в 1985 р. М. О. Федонкіним як тип царства тварин[1]. У 2002 р. А. Ю. Іванцов та М. О. Федонкін розмістили трилобозоїв серед кнідаріїв, опускаючи ранг групи до підтипа. Існує також погляд, згідно з яким тридольні поміщаються як повноправний тип у розділ кишковопорожнинних нарівні з кнідаріями та реброплавами.
? † Тридольні / ТрилобозоїЧас існування: 555–542 млн р. т. | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Трилобозої в уяві художника | ||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||
| ||||||||
Trilobozoa Fedonkin, 1985 | ||||||||
Посилання | ||||||||
| ||||||||
Трилобозої вкрай нечисленна група, до якої входять від 5 до 15 відомих на нинішній день вимерлих видів, з яких найбільш відомі трибрахідійгеральдичний, альбумарес Брунса, анфеста Станковського, а також скіннера Брукса і недавно описана трифориллонія Костелло. Їх головною відмінною рисою є трипроменева симетрія тіла, не характерна для жодної сучасної тварини. Нічого конкретного і навіть більш-менш достовірного про будову і життя цих тварин сказати не можна: якщо вони належали до радіат або навіть входили до складу кнідарій, то це були двошарові тварини з прозорим, драглистим тілом, позбавленим скелета. Але не виключено і те, що тридольні були влаштовані інакше — наприклад, так само, як голкошкірі, з якими вони могли мати родинні зв'язки, або навіть зовсім по-особливому, значно відрізняючись від усіх пізніших груп організмів, що жили на нашій планеті.
Склад
- родина Albumaresidae (Альбумаресіди)
- рід Albumares (Альбумарес)
- рід Anfesta (Анфеста)
- рід Skinnera (Скіннера)
- родина Tribrachididae (Трибрахідіди)
- рід Tribrachidium (Трибрахідій)
- рід Triforillonia (Трифориллонія)
- родина Anabaritidae (Анабарітиди)
- рід Anabarites (Анабарітес)
Література
- Ivantsov, A.Y. & M.A. Fedonkin 2002. Conulariid-like fossil from the Vendian of Russia: A metazoan clade across the Proterozoic/Palaeozoic boundary. Palaeontology 45(6): 1219–1229.
- McMenamin, M.A.S. The Garden of Ediacara. New York: Columbia University Press, 1998. ISBN 0-231-10559-2
- Anatomical Information Content in the Ediacaran Fossils and Their Possible Zoological Affinities, Jerry Dzik, Instytut Paleobiologii PAN, Twarda 51/55, 00-818 Warszawa, Poland
Ресурси Інтернету
Посилання
- Федонкин М. А. и др. Вендская система. Историко-геологическое и палеонтологическое обоснование. T.1. Палеонтология" / в соавт. — М.: Наука, 1985