Тростяниця кострицева

Тростяниця кострицева[1], тростяниця кострицевидна[2] (Scolochloa festucacea) — вид рослин родини тонконогові (Poaceae), поширений у помірній і субарктичній Євразії, США й Канаді.

?
Тростяниця кострицева

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
— Судинні (Tracheophyta)
— Покритонасінні (Angiosperms)
— Однодольні (Monocots)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Тонконогові (Poaceae)
Підродина: Pooideae
Триба: Poeae
Рід: Тростяниця (Scolochloa)
Вид: Тростяниця кострицева
Біноміальна назва
Scolochloa festucacea
(Willd.) Link, 1827
Посилання
Вікісховище: Scolochloa festucacea
Віківиди: Scolochloa festucacea
EOL: 1114744
IPNI: 421150-1
ITIS: 41349
МСОП: 167866
NCBI: 375857

Опис

Багаторічна трав'яниста рослина 100—200 см завдовжки. Кореневища подовжені; м'ясисті. Стебла товсті, висхідні від лежачої основи, в нижніх вузлах вкорінюються. Лігула 2–6 мм завдовжки. Листові пластини 15–30 × 0.5–1 см, шершаві; верхівки ниткоподібні. Волоть 15–30 см завдовжки, сріблясто-біла, розлога, з шорсткими 3-гранними гілочками. Колоски 3–5-квіткові, 7–11 мм завдовжки. Колоскові луски довго загострені, трохи нерівні; нижня квіткова луска 5–10 мм довжиною, біля основи з 2 пучками коротких волосків, 2-зубчаста. Пиляки 2.5–3.4 мм. 2n = 28[2][3][4].

Поширення

Поширений у помірній і субарктичній Євразії, США й Канаді[5][3]. Населяє дрібні повільні потоки, болота[4].

В Україні зростає на болотах, берегах водойм і в воді — в Поліссі, Лісостепу і пн. ч. Степу, зрідка. Знайдена також в ок. Херсона та Закарпатської обл. (м. Теребля)[2].

Використання

Це кормова трава, яка забезпечує сіно із заболочених ділянок[4].

Примітки
  1. Scolochloa festucacea // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 451. (рос.)(укр.)
  3. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 03.01.2019. (англ.)
  4. Flora of China. Процитовано 01.12.2018. (англ.)
  5. Euro+Med Plantbase. Процитовано 03.01.2019. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.