Троїцький Герман Васильович
| Герман Васильович Троїцький | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||
| Народився |
6 (19) листопада 1913 Казань | |||||
| Помер |
17 жовтня 1992 (78 років) Сімферополь | |||||
| Країна |
 СРСР Україна | |||||
| Діяльність | біохімік | |||||
| Alma mater | Ростовський медичний інститут | |||||
| Галузь | біохімія | |||||
| Заклад | Кримський медичний інститут | |||||
| Ступінь | доктор біологічних наук і кандидат медичних наук | |||||
| Відомі учні | К.О. Єфетов | |||||
| Членство | НАН України | |||||
| Нагороди |
| |||||
Герман Васильович Троїцький (6 (19) листопада 1913, Казань — 17 жовтня 1992, Сімферополь) — радянський біохімік, доктор біологічних наук, кандидат медичних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР (з 26 грудня 1979 року)[1], заслужений діяч науки УРСР, лауреат премії імені О. В. Палладіна АН України. Протягом довгого часу завідував кафедрою біологічної хімії Кримського медичного інституту, був засновником Кримської біохімічної школи.
Біографія
Народився 6 (19 листопада) 1913 року в Казані в сім'ї адвоката. У 1921–1931 роках навчався в середній школі, спочатку в Симбірську, а потім у Ставрополі. У 1932 році вступив на лікувальний факультет Ростовського медичного інституту, який закінчив у 1937 році. Вже в студентські роки почав займатися науковою діяльністю.
Після закінчення інституту продовжив дослідження в Ростові-на-Дону в науково-дослідних інститутах, в тому числі в Ростовському протичумному інституті. У 1940 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. Майже з самого початку радянсько-німецької війни перебував у діючій армії (у санепідпідрозділах), мав бойові нагороди, пройшов шлях від Сталінграда до Берліна. Після звільнення в запас у 1947 році в званні майора медичної служби він влаштувався в Москві в НДІ дерматовенерології, де продовжив свої наукові дослідження.
У 1951 році захистив докторську дисертацію, присвячену біохімії вітаміну А. У цьому ж році за запрошення ректора Кримського медичного інституту С. І. Георгієвського перевівся до Криму, де з 1951 по 1988 рік очолював кафедру біологічної хімії, а з 1988 по 1992 рік працював на кафедрі на посаді професора.
Помер 17 жовтня 1992 року у Сімферополі.
Наукова діяльність
Основні праці стосуються вивчення метаболізму вітаміну А, мінливості структури білків крові при патології. Герман Троїцький довів міцелярну структуру (β-ліпопротеїду плазми крові і його роль в розвитку атеросклерозу; розробив нові методи біохімічних дослідження білків.
Г. В. Троїцький неодноразово виступав на міжнародних конференціях і симпозіумах у Швеції (1957), США (1958), ЧССР (1968, 1977), Болгарії (1971), Польщі (1972), НДР (1975, 1979), Угорщині (1978). За кордоном його роботи опубліковані в міжнародних журналах «Biochimica et Biophysica Acta» та «European Journal of Biochemistry». Під його керівництвом захищено 12 докторських і 50 кандидатських дисертацій.
Нагороди
За проявлений героїзм під час радянсько-німецької війни був нагороджений орденом Червоної Зірки, медаллю «За бойові заслуги», орденом Вітчизняної війни II ступеня. За трудові заслуги нагороджений орденом «Знак Пошани» і медаллю «За трудову доблесть».
Пам'ять
У березні 2000 року на головному корпусі Кримського державного медичного університету було відкрито меморіальну дошку, присвячену Герману Васильовичу Троїцькому.
Примітки
- Сайт НАН України. Архів оригіналу за 18 березня 2013. Процитовано 8 березня 2012.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Ефетов К. А. Герман Васильевич Троицкий — основатель Крымской биохимической школы // Асклепий. — Симферополь: 2001. — Т. 4. — № 3. — С. 121–125(рос.).
- Кобозев Г. В. Кафедра биологической химии Крымского государственного медицинского университета // Асклепий. — Симферополь: 2001. — Т. 4. — № 3. — С. 75-78(рос.).