Троїцько-Харцизьк

Тро́їцько-Харци́зьк селище міського типу в Україні, Донецькій області, підпорядковане Троїцько-Харцизькій селищній раді Харцизька.

смт Троїцько-Харцизьк
Герб Троїцько-Харцизька
Країна  Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Донецький район
Громада Харцизька міська громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване 1786
Статус із 1940 року
Площа  км²
Населення 938 (01.01.2017)[1]
Поштовий індекс 86790
Телефонний код +380 6257
Географічні координати 47°58′05″ пн. ш. 38°15′59″ сх. д.
Висота над рівнем моря 109 м
Водойма р. Кринка
Відстань
Найближча залізнична станція: Скосирська
До райцентру:
 - автошляхами: 14,3 км
До обл. центру:
 - фізична: 33,4 км
 - автошляхами: 42,3 км
Селищна влада
Адреса 86790, Харцизька міськрада, смт Троїцько-Харцизьк, вул. Совєтська, 1
Голова селищної ради Іващенко Валентина Григорівна
Карта
Троїцько-Харцизьк
Троїцько-Харцизьк

Троїцько-Харцизьк у Вікісховищі

Розташоване в південно-східному Донбасі, над річкою Кринкою; 10300 меш. (1967), 1181 меш. (2001). Видобуток кам'яного вугілля і вапняку. У селищі народився живописець Петро Яблуновський (19101984).

Визначні об'єкти поруч: гори Шпиль (за 2 км) та Голубина скеля (4 км).

Річка Кринка після побудови Зугрес-2 стала дуже мілководною.

Історичні відомості

Троїцько-Харцизьк ніколи не міняв своєї назви і є найстарішим поселенням на території Донецького кам'яно-вугільного басейну.

Троїцько-Харцизьк засновано у 1786 році. З приходом до влади комуністів, тут були організовані колгоспи «Граніт» та ім. І. В. Калініна, які у 1944 році об'єдналися у колгосп ім. І. В. Мічуріна. За період окупації Харцизького району, у склад якого входить Троїцько-Харцизьк, був завданий значний збиток народному господарству та його населенню. Під час окупації в районі було розстріляно 256 чоловік. З них — 168 чоловіків, 23 жінки, 22 людей похилого віку та 17 дітей. Після звільнення селища, розпочалася масова відбудова господарства. З розпадом СРСР, населення селища зменшилось з декількох тисяч до 1048 у 2011 році.

Населення

За даними перепису 2001 року населення селища становило 1184 особи, з них 34,46 % зазначили рідною мову українську та 65,54 %— російську[2].

Легенда про походження назви

Народний переказ говорить про обставини заснування селища[джерело?]. У 16-17-му століттях на території Дикого Поля було лише одне село — Бахмут (нині — м. Бахмут Донецької області). Воно не спустошувалося татарами й турками тільки через те, що там і тоді добувалася кам'яна сіль, яка поставлялася в тому числі й до Криму.

Возили сіль чумаки. Їхній шлях пролягав вздовж річки Кринка. Там їх часто зупиняли місцеві рекетири — т. зв. харцизи — які за кожен віз солі вимагали мито, а незгодних платити просто вбивали. Харцизи займалися цим досить довго і коли стали вже старими — прийшов час думати про вічне. Зібралися вони у великій тривозі: як же вони стануть перед Страшним Судом? І жах охопив їх у передчутті розплати за своє неправедне життя. Довго думали вони: що робити? І вирішили скластися грішми і побудувати Церкву. Так і зробили. Храм назвали ім'ям Святої Трійці. Навкруг церкви почали селитися люди і село назвали Троїцько-Харцизьком.

Соціальна сфера

У селищі існують:

  • Троїцько-Харцизька ЗОШ № 18;
  • Пункт медичної допомоги;
  • Клуб;
  • 4 продуктових і 1 побутовий магазин.

Персоналії

Уродженцем селища є Алехнович Євген Антонович (1920—1945) — льотчик-штурмовик, Герой Радянського Союзу.

Джерела

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.