Трубецький Микола Сергійович
Трубецьки́й Мико́ла Сергі́йович (рос. Трубецкой Николай Сергеевич; 4 (16) квітня 1890—1938) — російський філолог і філософ, з 1922 — професор славістики у Віденському Університеті. Співзасновник Празького мовознавчого гуртка. Член князівського роду Трубецьких.
Трубецький Микола Сергійович | |
---|---|
Ім'я при народженні | рос. Трубецкой Николай Сергеевич |
Народився |
4 (16) квітня 1890[1][2][…] Москва, Російська імперія[3] |
Помер |
25 червня 1938[3][1][…] (48 років) Відень, Австрія у часи націонал-соціалізму[3] ·гострий інфаркт міокарда |
Поховання | Віденський центральний цвинтар |
Країна |
Російська імперія СРСР |
Національність | росіянин |
Місце проживання | Москва, Відень, Прага |
Діяльність | мовознавець, історик, викладач університету, phonologist |
Галузь | морфонологія |
Alma mater | Історико-філологічний факультет Московського державного університетуd |
Науковий ступінь | докторський ступінь[4] |
Знання мов | російська[1], німецька і чеська |
Заклад | Віденський університет і Софійський університет Святого Климента Охридського |
Членство | Нідерландська королівська академія наук |
Титул | князь |
Рід | Гедиміновичі |
Батько | Sergei Nikolaevich Trubetskoyd |
Мати | Praskovya Obolenskayad |
Відомий тим що 1920-их роках разом із Георгієм Вернадським та Петром Савицьким був одним із трьох головних авторів російської націоналістичної ідеології Євразійства.
Творча спадщина
- нім. «Grundzüge der Phonologie» («Основи фонології», 1939, перекладалася українською);
- нім. «Vorlesungen über die altrussische Literatur» (1925 — 28), де староукраїнське письменство змішане з російським);
- нім. «Einiges über die russische Lautentwickiung und die Auflösung der gemeinrussischen Spracheinheit» (нім. «Zeitschr. für slav. Philologies», 1925 — обстоює непереконливі датування розпаду східно-слов'янської «мовної єдності»);
- рос. «Общеславянский элемент в русской культуре» (збірник рос. «К проблеме русского самопознания», 1927);
- рос. «К украинской проблеме» (рос. «Евразийский временник», 1927 — обстоюється згода на українську культуру лише як «індивідуацію спільноруської для нижчих потреб»);
- рос. «Ответ Д. И. Дорошенку» (рос. «Евразийская хроника», 1928 — пом'якшення попередньої позиції допущенням української мови та культури для вищих потреб, але з орієнтацією на російську термінологію);
- рос. «Об идее-правительнице идеократического государства» (рос. «Евразийская хроника», 1935 — твердження, що демократичній устрій сучасності має змінитися устроєм ідеократичним, (переклад українською на сайті ЄСМ: Про ідею-правительку ідеократичної держави))
- нім. «N. V. Gogol» (нім. «Radio Wien», 1928).
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Трубецкой Николай Сергеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118802801 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
Джерела
- Ясь О. В. Трубецькой Микола Сергійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 165. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.