Трюгве Гальвдан Лі

Трюгве Лі народився в Осло. Його батько, Мартін Лі, був теслярем за професією. Він покинув сім'ю у 1902 році та емігрував у США. Його мати, Гільда, володіла пансіонатом у передмісті Осло. Вчився в Університеті Осло, де в 1919 році отримав диплом юриста. У 1911 році вступив в молодіжну організацію Норвезької робітничої партії. З 1919 по 1922 рік був помічником секретаря Робітничої партії, а з 1922 по 1935 рік — юрисконсультом Норвезької федерації профспілок, а у 1926 році став національним виконавчим секретарем Робітничої партії. У період з 1919 по 1921 був головним редактором газети Det 20 århundre (21 століття).

У 1937 році був обраний у Парламент Норвегії від провінції Акерсхус. В уряді Робітничої партії з 1935 по 1939 рік займав пост міністра юстиції, потім, з липня по вересень 1939 року, пост міністра торгівлі і промисловості. Лі, що свого часу підтримав Жовтневу революцію та ще особисто розмовляв з Леніним та виступив за надання Леву Троцькому політичного притулку в Норвегії (1935).

З початком Другої світової війни Лі був призначений міністром постачання та судноплавства. Під час німецького вторгнення за його наказом весь норвезький флот пішов в порти антигітлерівської коаліції, щоб не стати здобиччю ворога. У червні 1940 року, після окупації країни Німеччиною, виїхав до Великої Британії, оскільки норвезький уряд прийняв рішення звідти продовжувати боротьбу з Третім рейхом. У грудні був призначений виконуючим обов'язки міністра закордонних справ, а в лютому 1941 року — міністром закордонних справ Норвегії. У 1945 році переобраний до парламенту. 12 червня 1945 року уряд, до складу якого входив Трюгве Лі, подав у відставку. Лі був призначений міністром закордонних справ тимчасового коаліційного кабінету та міністром закордонних справ в уряді Робітничої партії нового складу у жовтні 1945 року.

Лі очолював норвезьку делегацію на Сан-Франциській конференції з питання про створення міжнародної організації Ради Безпеки ООН, брав участь в підготовці Статуту ООН. Очолював норвезьку делегацію на Генеральній асамблеї Об'єднаннях Націй де 1 лютого 1946 року він був обраний першим Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй. 1 листопада 1950 року Генеральна Асамблея продовжила його термін повноважень ще на три роки — починаючи з 1 лютого 1951 року.

На посаді Генерального секретаря Лі прагнув зупинити назріваючі конфлікти такі як Корейська війна, Блокаду Західного Берліна, кризу в Кашмірі), домогтися міжнародного визнання для Ізраїлю, Індонезії та КНР, не дозволив увійти до складу ООН франкістській Іспанії. Піддавався запеклій критиці за нерішучість та під тиском як США так і СРСР, Лі подав у відставку в листопаді 1952 року.

Після відставки з Організації Об'єднаних Націй Лі обіймав посади губернатора Акерсхуса та був головою Норвезької ради з енергетики. У 1959 році за дорученням короля Улафа V був посередником в процесі врегулювання територіальних суперечок Італії та Ефіопії у Сомалі.

У 1921 році одружився. Мав трьох дочок: Сесіль, Гурі та Матте.

• В. С. Бруз. Лі Трюгве Хальвдан // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

• Біографія на сайті ООН (англ.)

1. Norsk biografisk leksikon — Kunnskapsforlaget.
   d:Track:Q746368d:Track:Q1563206d:Track:Q266603