Трясохвіст прибережний

Трясохві́ст прибережний[2] (Cinclodes nigrofumosus) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae)[3]. Ендемік Чилі[4].

?
Трясохвіст прибережний

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Горнерові (Furnariidae)
Рід: Трясохвіст (Cinclodes)
Вид: Трясохвіст прибережний
Біноміальна назва
Cinclodes nigrofumosus
(D'Orbigny & Lafresnaye, 1838)

Ареал поширення виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Uppucerthia nigro-fumosa d’Orbigny & Lafresnaye, 1838
Посилання
Вікісховище: Cinclodes nigrofumosus
Віківиди: Cinclodes nigrofumosus
EOL: 917666
ITIS: 559273
МСОП: 22702107
NCBI: 279549

Опис
Прибережний трясохвіст
Прибережний трясохвіст (малюнок 1947 року)

Довжина птаха становить 21-22 с, вага 63-67 г[5]. Довжина крила 11,4 см, довжина хвоста 8,6 см[6]. Верхня частина тіла і тім'я чорнувато-бурі. Махові пера чорнуваті, на кінці світло-рудуваті. Хвіст чорний, крайні стернові пера на кінці білі. Горло і бічні сторни шиї білі. Нижня частина тіла темно-сіра, верхня частина грудей поцятковані білими плямками і смужками. Очі темно-карі. Дзьоб відносно короткий, міцний, чорнуватий, знизу біля основи світліший.

Прибережний трясохвіст — один з небагатьох горобцеподібних птахів, який постійно контактує з солоною водою. Для цього виду океан є основим джерелом води. У прибережних трясохвостів є сольові залози, розатошовіна під очима, розміром 18×1,3×0,3 мм, схожі на залози біловолого пронурка[7].

Поширення і екологія

Прибережні трясохвости мешкають на тихоокеанському узбережжі Чилі, від Аріки на півночі до Лос-Ріос на півдні, зокрема на островах Моча та Ісла-де-Лос-Пахарос. Вони живуть на скелястих узбережжях та на ватах. Живляться різноманітними безхребетними, зокрема червами, крабами, молюсками (зокрема Scurria variabilis) і морськими їжаками, а також дрібною рибою. Зустрічаються поодинці і парами, іноді приєднуюються до змішаних зграй куликів. Сезон розмноження триває навесні-влітку. Гніздо робиться з водоростей, розміщується в тріщинах серед скель. В кладці 3-4 яйця.

Примітки
  1. BirdLife International (2016). Cinclodes nigrofumosus.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 лютого 2022.
  4. Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy (2009). Field Guide to the Songbirds of South America: The Passerines. University of Texas Press. с. 71. ISBN 978-0-292-71748-0.
  5. del Hoyo, J.; Elliot, A. & Christie, D.A.: Handbook of the Birds of the World. T. 8. Broadbills to Tapaculos. Lynx Edicions, 2003, ss. 255–256. ISBN 84-87334-50-4.
  6. Philip Lutley Sclater: Catalogue of Birds in the British Museum. T. 15. Tracheophonae. 1890, ss. 21–22.
  7. Raymond A. Paynter. Nasal glands in Cinclodes nigrofumosus, a maritime passerine. „Bulletin of British Ornithologists' Club”. 91, 1971.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.