Тсонга (мова)

Тсонга (тсонга: Xitsonga), або шангаан — мова групи банту, поширена в Південній Африці, вздовж берега Індійського океану. Етнічна мову народу тсонга.

Тсонга
Xitsonga
Поширена в ПАР, Мозамбік, Есватіні, Зімбабве
Регіон У ПАР — Лімпопо, Мпумаланга; у Мозамбіку — провінції Мапуту і Газа
Носії 1 992 207 в ПАР (2001, перепис); всього не менше 3 275 105 (1996, оцінка Ethnologue)
Писемність латиниця
Класифікація

Нігеро-конголезька макросім'я

Бенуе-конголезька сім'я
Бантоїдна гілка
Група банту
Зона S
Офіційний статус
Офіційна ПАР
Регулює Pan South African Language Board
Коди мови
ISO 639-1 ts
ISO 639-2 tso
ISO 639-3 tso
Поширення мови тсонга в ПАР

Поширена на сході Південно-Африканської Республіки, на півдні Мозамбіка, на південному сході Зімбабве, а також в Есватіні. Мова тсонга належить до зони S за класифікацією Гасрі, в рамках якої, згідно з К. М. Доком, утворює тісну єдність з діалектами тсва і ронга[1]. Іноді термін тсонга означає не тільки власне тсонга (або тсонга-шангаан), але й усю групу S.50, куди входять тсонга-шангаан, тсва і ронга.

Існує думка, що тсонга слід відносити до групи нгуні[2]. Мові тсонга притаманний дуже багатий консонантизм: зокрема, у низці переходів від передньоносових в тсонга розрізняються імплозивні, дзвінкі, глухі і глухі придихові приголосні[3]. Існують також ретрофлексні і лабіоальвеолярні приголосні.

Граматичний лад типово бантуський, аглютинативний, з розвиненою системою іменних класів і видо-часових опозицій.

приклад тексту

Отче наш (Тсонга)

Tata wa hina la nge matilweni,
vito ra wena a ri hlawuleke;
a ku te ku fuma ka wena;
ku rhandza ka wena a ku endliwe misaveni,
tanihi loko ku endliwa tilweni.
U hi nyika namuntlha vuswa bya hina bya siku rin'wana ni rin'wana;
u hi rivalela swidyoho swa hina,
tanihi loko na hina hi rivalela lava hi dyohelaka;
u nga hi yisi emiringweni,
kambe u hi ponisa eka Lowo biha,
Amen.

Примітки

  1. Doke, CM 1967. The Southern Bantu languages. London: Oxford University Press
  2. Baumbach, EJM 1987. Analytical Tsonga grammar. Pretoria: University of South Africa. P. 2
  3. Janson, Tore. 1999. Prenasalised voiced aspirated stops in Changana / Tsonga/ / In R. Andersson et al. (Eds.),Proceedings of Fonetik 99: The Swedish Phonetics Conference, 89-92. Архів оригіналу за 13 листопада 2011. Процитовано 4 листопада 2010.

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.