Тсонга (мова)

Тсонга
Xitsonga
Поширена в	ПАР, Мозамбік, Есватіні, Зімбабве
Регіон	У ПАР — Лімпопо, Мпумаланга; у Мозамбіку — провінції Мапуту і Газа
Носії	1 992 207 в ПАР (2001, перепис); всього не менше 3 275 105 (1996, оцінка Ethnologue)
Писемність	латиниця
Класифікація	Нігеро-конголезька макросім'я Бенуе-конголезька сім'я Бантоїдна гілка Група банту Зона S
Офіційний статус
Офіційна	ПАР
Регулює	Pan South African Language Board
Коди мови
ISO 639-1	ts
ISO 639-2	tso
ISO 639-3	tso

Тсонга (тсонга: Xitsonga), або шангаан — мова групи банту, поширена в Південній Африці, вздовж берега Індійського океану. Етнічна мову народу тсонга.

Поширення мови тсонга в ПАР

Поширена на сході Південно-Африканської Республіки, на півдні Мозамбіка, на південному сході Зімбабве, а також в Есватіні. Мова тсонга належить до зони S за класифікацією Гасрі, в рамках якої, згідно з К. М. Доком, утворює тісну єдність з діалектами тсва і ронга[1]. Іноді термін тсонга означає не тільки власне тсонга (або тсонга-шангаан), але й усю групу S.50, куди входять тсонга-шангаан, тсва і ронга.

Існує думка, що тсонга слід відносити до групи нгуні[2]. Мові тсонга притаманний дуже багатий консонантизм: зокрема, у низці переходів від передньоносових в тсонга розрізняються імплозивні, дзвінкі, глухі і глухі придихові приголосні[3]. Існують також ретрофлексні і лабіоальвеолярні приголосні.

Граматичний лад типово бантуський, аглютинативний, з розвиненою системою іменних класів і видо-часових опозицій.

приклад тексту

Отче наш (Тсонга)

Tata wa hina la nge matilweni,

vito ra wena a ri hlawuleke;

a ku te ku fuma ka wena;

ku rhandza ka wena a ku endliwe misaveni,

tanihi loko ku endliwa tilweni.

U hi nyika namuntlha vuswa bya hina bya siku rin'wana ni rin'wana;

u hi rivalela swidyoho swa hina,

tanihi loko na hina hi rivalela lava hi dyohelaka;

u nga hi yisi emiringweni,

kambe u hi ponisa eka Lowo biha,

Amen.

Примітки

Doke, CM 1967. The Southern Bantu languages. London: Oxford University Press
Baumbach, EJM 1987. Analytical Tsonga grammar. Pretoria: University of South Africa. P. 2
Janson, Tore. 1999. Prenasalised voiced aspirated stops in Changana / Tsonga/ / In R. Andersson et al. (Eds.),Proceedings of Fonetik 99: The Swedish Phonetics Conference, 89-92. Архів оригіналу за 13 листопада 2011. Процитовано 4 листопада 2010.

Література

Baumbach, EJM 1987. Analytical Tsonga grammar. Pretoria: University of South Africa. P. 2
Du Plessis, JA, Nxumalo, NE, Visser, M. 1995. Tsonga syntax. Stellenbosch: University of Stellenbosch
907 Ximbani, Eric Mabaso. 2004. Issues on Xitsonga verbs^{[недоступне посилання з липня 2019]}. MA thesis, Unisa.
Луцков, А. Д. 1997. Іменні класи та запозичення в мовах банту/ / Виноградов, В. А. (ред.)Основи африканського мовознавства. Іменні категорії. М.: Аспект Пресс. Стор. 75-91

Посилання

Сторінка про тсонга на SAlanguages.com: South African Languages — Xitsonga (англ.)
Мова тсонга на сайті Ethnologue: Tsonga. A language of South Africa (англ.)
Мова тсонга на сайті Glottolog 3.0: Language: Tsonga (англ.)
Мова тсонга на сайті WALS Online: Language Tsonga (англ.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Doke, CM 1967. The Southern Bantu languages. London: Oxford University Press

[2] Baumbach, EJM 1987. Analytical Tsonga grammar. Pretoria: University of South Africa. P. 2

[3] Janson, Tore. 1999. Prenasalised voiced aspirated stops in Changana / Tsonga/ / In R. Andersson et al. (Eds.),Proceedings of Fonetik 99: The Swedish Phonetics Conference, 89-92. Архів оригіналу за 13 листопада 2011. Процитовано 4 листопада 2010.