Тувинська Народна Республіка

Тувинська Народна Республіка (Народна Республіка Танну Тува, тув. Тьʙа Arat Respuʙlik, Тыва Арат Республик, Tyva Arat Respublik; 1921—1944) — колишня держава, на терені колишнього тувинського протекторату Російської імперії (у складі імперії Цін до її розпаду в 1911), також відома як Урянхайський край. Терен Тувинської Народної Республіки наразі офіційно Республіка Тива в складі Російської Федерації.

Тьʙа Arat Respuʙlik Тувинська Народна Республіка маріонеткова держава Радянського Союзу ↓ 1921 – 1944 Прапор Герб Гімн Tooruktug Dolgay Tangdym[1] Розташування Танну-Тува Синя лінія - ранні кордони ТНР. Червона лінія - межа Тувинської автономної області. Столиця Кизил Мови тувинська мова російська монгольська Релігії Тибетський буддизм Шаманізм Старообрядництво Православ'я Форма правління марксистська однопартійна соціалістична республіка Президент Хертек Анчимаа-Тока (Голова держави) Салчак Тока (Голова уряду) Історичний період Інтербелум  - засновано 14 серпня 1921  - анексія 11 жовтня 1944 Площа  - 1944 170 500 км2 Населення  - 1944 95 400 осіб      Густота 0,6 осіб/км²  Валюта Тувинська акша Попередник Наступник Урянхайський край Російська окупація Китайська окупація Тувинська Автономна Область Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тувинська Народна Республіка

ТНР на карті розпаду Російської імперії

У 1911 Зовнішня Монголія, частиною якої була тоді Тува, оголосила про відділення від Китаю. У січні 1912 тувинські князі, за підтримки з Росії, проголосили незалежність країни. 17 квітня 1914 Тува отримала статус протекторату Російської імперії під назвою Урянхайський край.

Після початку Жовтневого перевороту в 1917, Тува стала ареною боротьби між білими і червоними. У січні 1920 край було окуповано військами більшовиків. 14 серпня 1921 проголошено створення незалежної держави Танну-Тува, залежної від Радянської Росії. Столицею стало місто Кизил.

Договір між СРСР і Монголією від 1926 підтвердив незалежність республіки. У тому ж році назва була змінена на «Тувинська Народна Республіка». Крім Радянського Союзу та Монголії, жодна країна у світі не визнала існування Туви як незалежної держави, більшість країн світу у той час розглядали його як радянську окуповану частину Китаю.

Першим лідером країни був лама Дондуков Куулар. Він намагався обмежити вплив СРСР у Туві. Проголосив буддизм державною релігією.

Ситуацію змінила політика Сталіна. У 1929 Куулар був заарештований і страчений через три роки. Сталін призначив до влади в республіці «надзвичайного комісара», в особі Салчак Тока, який розпочав колективізацію сільського господарства і спробував ліквідувати буддизм і шаманізм (у 1929 році налічувалося 25 буддійських монастирів і близько 4000 ченців і шаманів, в 1931 році, тільки один монастир, де було 15 ченців і сім шаманів).

Цікавим є факт, що Тува — перша у світі держава, яка підтримала СРСР у війні проти німців під час Другої світової війни, випередивши при цьому Велику Британію всього на півдня. За роки війни країна надала СРСР значну матеріальну допомогу, окрім цього в лавах РСЧА служили тувинські війська (Докладніше у статті Тува у Другій світовій війні).

11 жовтня 1944 країна була анексована СРСР і включена до його складу як Тувинська Автономна Область.