Кизил (місто)

Кизи́л (тув. Кызыл) місто республіканського підпорядкування у Росії, адміністративний центр Туви.

місто Кизил
Герб Кизила Прапор Кизила
Країна Росія
Суб'єкт Російської Федерації Тива
Код ЗКАТУ: 93401000000
Код ЗКТМО: 93701000001
Основні дані
Час заснування 1914
Населення 109,1 тис. чоловік (2006)
Площа 97,41 км²
Поштові індекси 667001-667011
Телефонний код +7 39422
Географічні координати: 51°43′ пн. ш. 94°27′ сх. д.
Часовий пояс UTC+7, летом UTC+8
Водойма річки Бій-Хем та Ка-Хем
Влада
Вебсторінка mkyzyl.ru
Міський голова Владислав Товарищтайович Ховалиг
Мапа

Кизил


Кизил


 Кизил у Вікісховищі

У 2020 році регіон був найпершим за кількістю вбивств на душу населення в РФ, а в 2019 році — найбіднішим.[1]

Географічне розташування і населення

Монумент на честь центру Азії біля Кизилу

Кизил розташований у Тувинській улоговині, біля злиття річок Бій-Хем та Ка-Хем, які утворюють разом Улуг-Хем, за 390 км від залізничної станції Мінусинськ.

Кизил вважається географічним центром Азії. У місці злиття річок Великий і Малий Єнісей встановлено обеліск «Центр Азії», який незмінно має популярність як серед місцевих жителів, так і серед гостей міста.

Місто складається з декількох мікрорайонів — Центральний, Автодорожний, Південний (останні два — наймолодші в місті), Східний та Правобережний. Населення Кизила — 109,1 тисяч осіб (2006).

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується континентальним субарктичним кліматом. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 20 °C (68 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -23 °С (-30.6 °F).[2]

Клімат Кизила
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C −5,8 −0,1 19,6 30,6 35,6 39,1 40,7 38,3 33 23 13 −1,8 40,7
Середній максимум, °C −23,9 −16,6 −3,4 12 20,4 25,2 27,3 24,5 17,4 7,9 −7,7 −21 5,2
Середня температура, °C −30,6 −25,9 −13,1 3,3 11,9 18 20 17,1 10 0,5 −14,4 −26,8 −2,5
Середній мінімум, °C −32,4 −28,7 −16,3 −1,5 5,6 11,6 14,8 11,9 4,7 −3,8 −16,6 −28,7 −6,6
Абсолютний мінімум, °C −52,6 −54 −45,2 −27,3 −10,7 −1,8 2,8 −0,7 −10,1 −20,5 −46,1 −52,6 −54
Норма опадів, мм 8.7 4.5 3.1 5.1 13.4 34.6 48.5 43.5 24.7 8.8 11.6 11.4 218
Джерело: Weatherbase

Історія міста

Місто засноване у 1914 році російськими колоністами одразу після входження тодішнього Урянхайського краю до складу Росії і названо Бєлацарськом, у 1918 році, коли у Тиві спочатку вирував білогвардійський рух, а по тому Тива на чверть століття - до жовтня 1944 року стає незалежною державою, місто відповідно було перейменовано на Хем-Белдири, а у 1926 році — у Кизил (тувин.: червоне (місто)).

З 1921 року місто було столицею спочатку Тувинської Народної Республіки, а з 1944, після входження до СРСР і РРФСР, — Тувинської АО (з 1961 року Тувинської АРСР), нарешті, з 1991 року — столиця Республіки Тива.

У 1990 році були погроми росіян, тому ввели ОМОН. З тих пір російське населення сильно зменшилося, росіяни масово виїдять.[3]

На даний час мер Кизила — Роберт Демчикійович Доржу, обраний на цю посаду у 2007 році.

Зараз у місті діє дипломатична місія (генеральне консульство) Монголії.

Економіка, транспорт і зв'язок

У місті є підприємства харчової і текстильної промисловості, фабрика з вичинки шкур, завод «Автоспецобладнання».

Місто сполучене регулярним автобусним, річковим та авіасполученням з усіма кожуунами (районами Тиви), у тому числі автотрасою А-162 з другим за величиною містом Республіки Ак-Довураком, що прокладено через усю країну. Федеральна автотраса М-54 сполучає Кизил з Абаканом. У місті аеропорт «Кизил». Діє авіокомпанія «Тувинські авіалінії», літаки якої здійснюють внутрішньо-російські авіаперевезення (в межах азійської частини Росії).

У Кизилі діє мобільний зв'язок основних російських мобільних операторів МТС, Beeline та МегаФон . Місцеве підприємство зв'язку — «Тивасвязьінформ» надає послуги як наземного телефонного і телеграфного сполучення, так й Інтернету.

Музично-драматичний театр у Кизилі

У місті значне безробіття — 20%, за межею бідності перебуває 40% населення, це при тому, що в Кизилі одні з найвищих у регіоні ціни на квартири і одні з найнижчих зарплати в Росії.[1]

Через значну корупцію та кримінал інвестори залишили місто. Місто, за словами місцевих журналістів та активістів, "належить" очільнику регіона Шолбан Кара-оолу та його родичам, які або займають високі посади в місті, або займають керівні посади в місцевомі бізнесі.[1]

Культура та визначні пам'ятки

У місті розташовані Національний краєзнавчий музей ім. Алдан Маадир («60 богатирів»), у зібраннях якого багатюща колекція археологічних знахідок, Музей політичних репресій, Музей балерини Наді Рушевої.

Серед інших закладів культури музично-драматичний театр ім. Кок-оола з тувинською і російськомовною трупами, філармонія тощо.

У місті діють буддистські дацани, у тому числі храмові комплекси «Цеченлінг», «Тувдан Чойхорлінг» тощо.

Провідний ВНЗ — Тивинський державний університет.

В місті міститься Арбітражний суд Республіки Тива.

Екологія

В місті багато приватних будинків, які опалюють вугіллям. Біля міста знаходиться Кизильська ТЕЦ і дим від електростанції також часто йде на місто. Тому в місті погана якість повітря. На вулицях багато сміття, сміттєвалища нерідко влаштовують біля будинків.[1]

В опалювальний сезон над містом стоїть смог, сніг стає сірим через вугільну сажу.[1]

Кримінальна ситуація

Тува, і Кизил зокрема, вважаються одним з найкримінальніших районів Росії,[4] в той же час і найбідніший.[5] У 2020 році він був найпершим за кількістю вбивств на душу населення в РФ, а в 2019 році — найбіднішим. В місті розповсюджений алкоголізм та наркоманія[1] У 2021 році Кизил відвідав відомий блогер Ілля Варламов. Він зняв про місто відеоролик, який виклав в мережу. У ролику видно брудні вулиці та п'яних мешканців, кров на землі, розбиті пляшки.[6]

Російське населення переслідується за національною ознакою. Тому росіяни масово виїздять звідти. Російський журналіст Ілля Азаров в 2016 році відвідав регіон і опублікував репортаж. З його слів, менше росіян в процентному відношенні хіба що на Північному Кавказі.[3]

Відомі особистості

В поселенні народилися:

  • Мікушев Олександр Віталійович (нар. 1957) — український художник.
  • Протасов Леонід Демидович (1922—?) — український та російський художник, майстер декоративно-ужиткового мистецтва.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.