Туманов Іван Миколайович

Народився в селі Григорово, нині Любимського району Ярославської області Росії, в селянській родині. Росіянин. У 1930 році разом з сім'єю переїхав до Ярославля. Після закінчення 7 класів у середній школи № 36 пішов працювати на Ярославський електромашинобудівний завод учнем слюсаря.

У лавах РСЧА з грудня 1942 року. В діючій армії — з 1 квітня 1943 року. Воював на Воронезькому, Степовому, 2-му та 3-му Українських фронтах.

Особливо автоматник 1-го взводу 7-ї стрілецької роти 3-го стрілецького батальйону 104-го гвардійського стрілецького полку 36-ї гвардійської стрілецької дивізії гвардії рядовий І. М. Туманов відзначився під час битви за Дніпро. У ніч з 25 на 26 вересня 1943 року він одним з перших переправився на західний беріг річки Дніпро в районі села Сошинівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. Звільнивши село, одним з перших увірвався на панівну височину 134.4 поблизу нього. Взяв участь у відбитті 6 контратак супротивника. Був важко поранений і контужений, через що в частині вважали його загиблим.

Після одужання повернувся у стрій. Демобілізований у 1947 році.

Мешкав у Ярославлі, працював на електромашинобудівному заводі бригадиром, майстром з монтажу трубопроводів і сантехнічного обладнання. Обирався головою цехового і членом заводського комітету профспілки, депутатом міської ради.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 грудня 1943 року «за успішне форсування річки Дніпро, міцне закріплення плацдарму на західному березі річки Дніпро та виявлені при цьому відвагу і героїзм», гвардії рядовому Туманову Івану Миколайовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6621).

Також нагороджений орденом Жовтневої революції (1971) і медалями, у тому числі «За відвагу» (10.10.1943).

У 1975 році ім'ям Івана Туманова названо одну з вулиць у Північному житловому районі Ярославля.

Його ім'я увічнене на алеї Військової слави у місті Любим.

• Туманов Іван Миколайович. // Сайт «Герои страны» (рос.).