Тігама

Тігама (араб. تهامة‎) — в основному піщана пустеля, яка займає ділянку берегової слабонахиленої рівнини на заході та південному заході Аравійського півострову, між Червоним морем і передгір'ями хребтів Ель-Гіджаза та Ель-Асіра в межах Саудівської Аравії та Ємена. Ширина цієї прибережної пустелі коливається від 5 до 70 км. Поверхня місцями перерізується окремими скельними останцями та численними сухими руслами – ваді, що перетинають її із заходу на схід. Деякі з них живляться опадами, що випадають в горах Ель-Асір, і мають постійний стік.

Тігама
Держава  Саудівська Аравія[1]
Адміністративна одиниця Мекка[1]
Розташовується на водоймі Червоне море
У межах геооб'єкта Аравійський півострів
Висота над рівнем моря 690 м
 Тігама у Вікісховищі

Тігама на карті.
Як сходяться гори центрального Ємену і Тігама. Переріз.
Тігама

Клімат тропічний, пустельний. Опадів випадає незначна кількість – менше 100 мм. Середньорічна температура – плюс 22-24°С, а температура найспекотнішого місяця, липня, перевищує 30°С. Зимові температури ненабагато відрізняються від літніх. Часті вітри викликають піщані бурі та тумани, але майже не приносять дощів. Близькість моря, затиснутого між пустелями, визначає виключно високу вологість повітря в Тігамі, роблячи клімат важким.

Історія

В XVII столітті голландці та англійці створили в районі порту Моха кавові факторії; французи і португальці намагалися зміцнитися в Тігамі силою. Під час єгипетської експедиції 1798-1801 англ. місія генерала Вілсона (1799) намагалася домогтися від імама згоди на розміщення в Ємені англійських військ. Європейська експансія сприяла посиленню сепаратистських тенденцій єменських феодалів.[2]

На початку XIX століття райони Ємену вздовж узбережжя зазнали нашестя ваггабітів, а в 1818 році імамат втратив Тігаму, зайняту єгипетськими військами. В 1840 році, після евакуації єгиптян, Тігама відійшла під владу шерифів міста Абга (обл. Асір), в 1849 році в ній була відновлена влада османської адміністрації.[2]

У роки війни англійські війська окупували єменський острів Камаран (1915 рік) і Тігаму (в т.ч. місто-порт Годейда, яке в 1921 году Англія передала Асіру); виник англо-єменський конфлікт 1918-28 років. Гірський Ємен був блокований, його зовнішньоторговельні зв'язки перервані. Південні райони стали театром постійних зіткнень англійських військ і племен Ємену.[2]

У 1919 році Ягья бін Мугаммад Гамід-ад-Дін, який проголосив себе королем Ємену, остаточно розірвав васальні відносини з Османською імперією. Держава Ягьї бін Мугаммада займала в той час гірський Ємен та стала центром об'єднавчого руху єменських племен. В 1925 році була звільнена Годейда і решта території Тігама.[2]

Примітки
  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. Советская историческая энциклопедия. Статья: ЙЕМЕН

Література
  • Бабаев А.Г., Дроздов Н.Н., Зонн И.С., Фрейкин З.Г. Пустыни. – М.: Мысль, 1986. – 318 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.