Тінмут

Ті́нмут (англ. Teignmouth) — місто в графстві Девон, Англія, що розташоване на південному березі гирла річки Тейн. Населення міста становить 14,413 осіб.

ідентифікатор=
Тінмут
Teignmouth
Герб

Координати 50°32′56″ пн. ш. 3°29′41″ зх. д.

Шаблон:Картка/рядки: забагато параметрів!
Країна  Велика Британія
Регіон Південно-Західна Англія
Графство Девон
Мер Пол Берджес (англ. Paul Burgess)
Девіз The Gem of South Devon
Перша згадка 1044
Висота центру 0 м[1]
Населення 15 129[2]  (2011)
Міста-побратими Перро-Гірек
Часовий пояс UTC+0
Телефонний код 01626
Поштовий індекс TQ14
GeoNames 2636132, 7300316
OSM r3492715 ·R
Офіційний сайт teignmouth-town.co.uk/contact.asp
Міська рада Будинок Міської ради Тінмута, Bitton House, Тінмут, Девон. TQ14 9DF
Тінмут
Тінмут (Англія)

1690-го року це було останнє місце в Англії, захоплене іноземною державою. Місто виросло з рибальського порту, пов'язаного з виробництвом Ньюфаундлендської тріски, в модний курорт який деякі відзначають як курорт часів Георгіївської епохи, з подальшим розширенням після відкриття Девонської Південної Залізниці в 1846 році. Сьогодні, порт Тінмута й досі діє, а місто залишається популярним місцем відпочинку на узбережжі.

Історія

До 1700 року

Перша згадка про Тінмут була у 1044 році.[3] Спочатку існували два села Східний Тінмут і Західний Тінмут, розділені між собою протокою, яка мала назву Тейм. Документи свідчать про те, що на початку 14 століття Тінмут був важливим портом, другим таким в графстві Девон, був тільки Дартмут.[4] Порт був настільки знаковим що був атакований французами у 1340 році, а також з нього було відправлено 7 суден, зі 120 людьми, у експедицію проти порту Кале у 1347 році.[5]Проте, у 15 століттті його відносна важливість зменшилась, а в 1577 році він взагалі не фігурував в офіційних звітах. Це могло бути пов'язано з заторами в гавані, викликаних операціями по видобутку олова в Дартмуті.[6]

У 17-му столітті, разом з іншими портами каналу, Тінмут потерпав від набігів Дюнкерських корсарів з Фламандських портів. Цілком ймовірно, що контрабанда була найзначнішим промислом міста в цей час, хоча вилов тріски в Ньюфаундленді мав також велике значення.[7]

У липні 1690 року, французький адмірал де Турвіль, який одержав перемогу над англо-голландським флотом у битві біля мису Бічі Хед, пришвартував свій флот біля порту Торбей, і деякі судна з флоту пропливавши уздовж узбережжя, нападали на Тінмут. В заяві до свого лорд-лейтенанта мешканці описали ці події так:

...26 липня 1690 року о четвертій годині ранку, ваші бідні заявники були захоплені французами в кількості 1000 чоловік або близько того, які протягом трьох годин спалили до тла будинки 240 наших містян, розграбували всі наші товари, зіпсували наші церкви, спалили десятки наших кораблів у гавані, невраховуючи риболовецьки та інші промислові судна...

Після вивчення справи, судді Світового суду дійшли висновку, що:

...по закінченню цього жахливого нападу, який тривав протягом 12 годин, було спалено до тла та зруйновано 116 житлових будинків...а також 172 житлових будинки було обшукано та розграблено і дві парафіяльні церкви було майже зруйновано, розграблено та пошкоджено, крім того було спалено десять вітрильних судів з меблями, вантажами і товарами на борту...

Як результат цієї заяви, Корона надає церкві, уповноваженій папським бревом, грошову допомогу у розмірі 11 000 фунтів стерлінгів для допомоги місту.[8] Церквам з таких віддалених місць як Йоркшер сприяли, тому грошові допомоги включали в себе подальший розвиток порту.

Це було останнє вторгнення Англії[8] (хоча це навіть була не Британія, оскільки саме Франція вторгалася неподалик Фишгарда, Пемброкшир у 1797 році, ця подія відома під назвою Фішгардська битва). Вулиця Франзузська у Тінмуті була названа на згадку про цю подію, та було відкрито музей Тінмута та Шелдона[9] на цій вулиці.

Примітки

  1. http://fallingrain.com/world/UK/D4/Teignmouth.html
  2. Census 2011 : Parish Headcounts : Teignbridge. Office for National Statistics. Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 4 січня 2018.
  3. Ekwall, Eilert (1981). The Concise Oxford Dictionary of English Place-names (вид. 4th). Oxford University Press. с. 462. ISBN 0-19-869103-3.
  4. Trump 1986, p.1
  5. Worth, R. N. (1895). A History of Devonshire. London: Elliot Stock. с. 312.
  6. Trump 1986, pp.2-3
  7. Trump 1986, p.3
  8. Trump 1986, pp.5-6
  9. Teignmouth&Shaldon Museum. www.teignmuseum.org.uk. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 4 жовтня 2010.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.