Тітуба

Тітуба (англ. Tituba) — рабиня пастора Семюела Перріса з Салему[1]. Її походження є досить суперечливим, згідно з деякими дослідженнями, вона була південно американською індіанкою. Перепливла морем з Барбадосу до Нової Англії разом із Семюелем Перрісом[2]. Тітуба була першою особою, яку було обвинувачено у відьомстві під час Салемського процесу над відьмами. Наразі немає жодної інформації щодо життя Тітуби до того часу, як її купив Перріс. Вона була центральною фігурою у процесі на відьмами, у якому її було обвинувачено у відьомстві та вона свідчила проти Сари Ґуд та Сари Осборн. Тітуба тривалий час була в ув'язненні, та згодом її було звільнено Самуелом Конклінім, але немає жодної інформації щодо її майбутнього після звільнення.

Тітуба
Tituba
Малюнок за авторством Джона В. Енінґера, 1902
Народилася невідомо
Барбадос
Померла після 1693
невідомо
Поховання невідомо
Підданство Нова Англія
Національність Калін'я
Місце проживання Салем, Массачусетс, Нова Англія
Діяльність рабиня
Відома завдяки перша особа, затримана та обвинувачена у Салемському процесі над відьмами
Суспільний стан Рабиня
Конфесія Християнство або Вуду
Батько невідомо
Мати невідомо
У шлюбі з Джон Індіан
Діти Вайлет

Раннє життя та звінчування проти нії

Чоловіком Тітуби був індіанець на ім'я Джон Індіан, його походження невідоме, але вважають, що він був з Центральноі Америки. Ймовірно, Тітуба також була з Центральної Америки, звідки її було продано до Барбадосу[3]. Деякі аргументи щодо Афроамериканського походження Тітуби відкидиваються істориками, зокрема Елейном Бресловом,

[4] Можливо, вона народилася на Барбадосі, але була нащадкою полонених на острові[5]. Її чоловік був одним із звинувачів у процесі над відьмами[6]. Разом з ним, вони записані у книзі Семюела Перріса[3].

Тітуба була першою особою, проти якої свідчили Елізабет Перріс та 12-Ебігейл Вільямс. Можливо, Тітуба розповідала дівчатам деякі історії про вуду й відьомство до цих обвинувачень[7]. Тітуба першою зізналася у відьомстві у березні 1692. Спочатку вона відкидала обвинувачення у чаклунстві, але згодом зізналася у приготуванні «відьомського пирогу» (англ. witchcake), бо Семюел Перріс побив її щоб отримати відповідь. Згодом вона розповіла, що займається окультними техніками, яких її було навчено Барбадоськими чаклунами. Ті розповіли жінці секрети захисту від темних сил та причини й секрети чаклунства. Оскільки ці знання не можуть нашкодити людині ― Тітуба знову заявила, що не була відьмою, але зізналася у чаклунському ритуалі, метою якого була допомога Елізабет Перріс[8]. Тітубу, Сару Ґуд та Сару Озборн було відправлено до в'язниці у Бостоні, де вони очікували на суд та покарання 7 березня 1692[8]. Незважаючи на зізнання жінки, немає жодних доказів, що вона насправді зробила речі, в яких зізналася[9].

Багато інших жінок та чоловіків з сусідніх селищ було заарештовано під час Салемського полювання на відьом. Тітуба обвинуватила усіх у своїх зізнаннях, але розповідала щодо чорних псів, свиней, жовтих птахів, червоних та чорних щурів, кішок, лисів та вовків. Тітуба розповідала про польоти на палицях у деяких місцях. Також, жінка обвинуватила Сару Осборн у одержимості істотою, що мала голову жінки, дві ноги та крила. Оскільки ці зізнання містять різні погляди щодо чаклунства й мають схожість за деякими елементами демонології, багато мешканців Салема вирішили, що серед них є сатана[8].


У популярній культурі

Зображення Тітуби, яке було намальовано художником Альфредом Фредеріксім для книги В.С. Брайанта «Популярна історія США»

У третьому сезоні телесеріалу каналу FX Американська історія жаху, молода відьма на ім'я Куїнні вважає себе нащадкою Тітуби[10].

Див. також

Примитки

  1. Schiff, Stacy (November 2015). The Devil's Tongue. Smithsonian (Washington, D.C.: Smithsonian Institution) 46 (7): 34–39.
  2. Schiff, Stacy (2015). The Devil's Tongue. Smithsonian 46 через MasterFILE premier.
  3. Hill, Frances (2009). The Salem Witch Trials Reader (Cambridge, Massachusetts2009), 228. Da Capo Press. с. 228.
  4. Tituba, Reluctant Witch by Elaine Breslaw p. xxi
  5. Tituba, Reluctant Witch by Elaine Breslaw p. 3 - 20
  6. Rosenthal, Bernard (1993). Salem Story: Reading the Witch Trials of 1692. Cambridge, UK: Cambridge University Press. с. 60.
  7. Shapiro, Laura (31 серпня 2016). The Lesson of Salem. Newsweek (New York City, New York): 64–67. Архів оригіналу за 27 жовтня 2016.
  8. Breslaw, Elaine G. Tituba, Reluctant Witch of Salem: Devilish Indians and Puritan Fantasies. New York: New York University Press, 1996, pp. 107, 170, et al.
  9. Hill, Frances (2009). The Salem Witch Trials Reader. Cambridge, Massachusetts: Da Capo Press. с. 300.
  10. Davies, Madeleine (17 жовтня 2013). American Horror Story: Which Witch Was the Most Badass This Week?. Jezebel. Gawker Media. Процитовано 26 квітня 2016.

Джерела

  • Breslaw, E.G. (1996). Tituba, Reluctant Witch of Salem: Devilish Indians and Puritan Fantasies. New York: New York University Press. ISBN 0814713076.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.