Т-54

Середній танк Т-54 — Бойова маса 36,4 тонн. Екіпаж 4 чоловік. Озброєння: 100-мм гармата, два 7,62-мм кулемети «СГМТ», 12,7-мм кулемет «ДШК». Броня 100—190 мм. Максимальна швидкість 50 км/год. Потужність двигуна 520 к.с. Це перший у світі основний бойовий танк масового виробництва. Також це перший у світі (і один з небагатьох) танк який побудований y дуже великiй кількoстi. Єдиний основний бойовий танк, побудований у дуже великій кількості.

Середній танк Т-54

Т-54 зразка 1949 року
Тип Середній танк
Схема: класична
Історія використання
На озброєнні з 1948
Оператори  СРСР  Північна Корея
 Польща  Сирія
Югославія
Чехословаччина
Історія виробництва
Виробник  СРСР  КНР
 Північна Корея  Польща
 Румунія
Чехословаччина
Виготовлення 19451979
Характеристики
Вага 36,0
Довжина 6002 (9000 з гарматою)
Довжина ствола 56
Ширина 3270
Висота 2218
Обслуга 4

Калібр 100-мм Д-10Т нарізна гармата
Підвищення −5°…+18°
Траверс 360°
Дальність вогню
Ефективна 0,02—14,6
Приціл ТШ-2-22А

Броня стальна, катана і лита
Лоб: верх: 100 / 60°[1], низ: 100 / 55°[1]
Борт: 80 / 0°[1]
Корма: 45 / 17°[1]
Днище: 20
Башта: лоб: 200 / 0°[1]
106 / 60°[1], борт: 160 / 0°[1]
85 / 60°[1], корма: 65 / 0°
56 / 30°[1], дах: 30
Головне
озброєння
боєкомплект: 34
Другорядне
озброєння
два 7,62-мм кулемети «СГМТ»
12,7-мм кулемет «ДШК»
Двигун

520
Питома потужність 14,4
Підвіска індивідуальна, торсіонна
Дорожній просвіт 425..468
база: 3840
колія: 2640
Швидкість шосе: 50
бездоріжжя: 20—25
Прохідність підйом: 30
стінка: 0,8
рів: 2,7
брід: 1,4 (5 з обладнанням для підводної їзди танків)

Т-54 у Вікісховищі

Створення Т-54

Безпосереднім попередником Т-54 був танк Т-44, створений в 1943—1944 роках. На ранніх стадіях, процес створення Т-54 був невіддільний від Т-44, оскільки розробка обох танків велася в загальному руслі розвитку радянської бронетанкової техніки тих років, і, на перших порах, втілений в металі Т-54 був в значній мірі модернізованим варіантом Т-44.

Опис конструкції

Танк Т-54/55 є подальшим розвитком танка Т-44, він має таку ж схему компонування. Відділення управління розташоване в передній частині корпусу, бойове відділення — у середній, під баштою, а силове — в задній частині корпусу. Екіпаж танка складається з чотирьох осіб — механіка-водія що розташовувався у відділенні управління, а також навідника, заряджаючого і командира, які перебували в тримісній башті. Броньовий корпус Т-54/55 — зварний, збирався з катаних плит і листів гомогенної сталі. Броньовий захист танка протиснарядний, диференційований, виконаний з раціональними кутами нахилу. Башта обтічної форми виготовлялася методом лиття. Нижня частина башти мала товщину майже 200 мм.

Підвіска

Підвіска незалежна, торсіонна. Ходова частина з кожного борту складалася з 5 опорних котків з металевими ободами і гідравлічними амортизаторами. Тягові колеса задні, зачеплення гусениць цівкове.

Основним озброєнням Т-54 була 100 мм танкова гармата Д-10Т. Довжина ствола гармати — 56 калібрів. Ця гармата була розроблена в конструкторському бюро артилерійського заводу № 9 під керівництвом Ф. Ф. Петрова для СУ-100. Бронебійний снаряд цієї 100-мм гармати був здатний пробити вертикальний лист броні товщиною 125 мм на відстані 2000 м. Після Другої світової війни його поліпшені варіанти перебували на озброєнні протягом сорока років після розробки вихідної модифікації. Додатковим озброєнням був спарений 7,62 мм кулемет, розташованого праворуч від гармати. Виробництво даного танку продовжилося навіть після того, як набагато більш досконалий Т-62 був прийнятий на озброєння.

Серійне виробництво

У СРСР серійне виробництво було розпочато 1947 року. З грудня 1948 по жовтень 1949, через конструктивні хиби, виробництво танків Т-54 на всіх заводах було призупинено. Виробництво Т-54 та його модифікацій продовжувалось до 1959 року. Загалом у СРСР було вироблено 16 775 екземплярів Т-54 та його модифікацій[2]. Крім СРСР Т-54 та його модифікації вироблялися у:

  •  КНР — придбав ліцензію та почав виробляти танк Т-54А під позначенням Т-59 у 1951 році на заводі № 617 міста Баотоу.[3]Вироблявся за ліцензією у Пакистані[2];
  •  Північна Корея — 300 одиниць Т-54 збиралися із вже готових танкокомплектів у 1969 по 1974 роки[2];
  •  Польща — 2855 одиниць Т-54 та його модифікацій з 1954 по 1964 роки[2];
  • Чехословаччина — 771 (за іншими даними — 1024) одиниць Т-54 були виготовлені за ліцензією з 1958 по 1963 роки на заводі ZTS міста Мартіна. Поставлялися в Угорщину, Сирію, Марокко, Індію (274 одиниць)[2].
  •  Єгипет — Т-54 були модернізовані американською фірмою «Теледайн Континентал» та отримали назву Рамзес II[4].
Графік виробництва Т-54 та його модифікацій у СРСР
Рік Т-54 Т-54А Т-54Б Т-54 Т-54К Т-54БК Всього
19472222
1948593593
1949152152
195010071007
195115661566
195218541854
195320002000
195422762276
1955775182050[вин 1]2645
19561775501825
19571007850181001975
19587053580820
1959202040
Загалом10 245460215757310018016 775

Загалом було вироблено 20 375 одиниць Т-54 та його модифікацій.

Примітки

  1. М. В. Павлов, И. В. Павлов. Отечественные бронированные машины 1945—1965 гг. // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — Москва : Техинформ, 2011.   3. — С. 59. (рос.)
  2. СЕРЕДНІ ТАНКИ
  3. Т-54 — це українська машина, її коріння — у Харкові
  4. Радянський танк Т-54 плюс американський М-60 виходить єгипетський «Рамзес-2». Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 26 вересня 2016.

Виноски

  1. 20 одиниць виготовлено з радіостанцією РСБ

‎Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.