Удо Юргенс

У́до Ю́ргенс (нім. Udo Jürgens, уроджений Jürgen Udo Bockelmann, 30 вересня 1934, Клагенфурт, Каринтія, Австрія — 21 грудня 2014, Мюнстерлінген, Швейцарія) — німецько-австрійський (з 2007 року він мав також швейцарське громандянство) співак, композитор і піаніст у стилі шлягер, шансон і поп; переможець Євробачення в 1966 році. Удо Юргенс написав понад 1000 пісень. Залишався популярним виконавцем шлягерів протягом більше чотирьох десятиліть, в основному в німецькомовних країнах.

Удо Юргенс
нім. Udo Jürgens
Зображення
Удо Юргенс під час концерту, 2006
Основна інформація
Повне ім'я Jürgen Udo Bockelmann
Дата народження 30 вересня 1934(1934-09-30)
Місце народження Клагенфурт, Австрія
Дата смерті 21 грудня 2014(2014-12-21) (80 років)
Місце смерті Мюнстерлінген, Швейцарія
Поховання
Віденський центральний цвинтар[1] : 
Роки активності 1957 — 2014[2]
Громадянство  Австрія
 Швейцарія
Віросповідання атеїзм[3][4]
Професії актор, співак, композитор, піаніст, студійний музикант
Жанри поп-музика, софт-рок, шлягер
Псевдоніми Udo Bolán[5][6] і Udo Jürgens
Нагороди

Золоте перо (2000)

Почесний перстень Відняd

Роміd (2011)

золотий знак «За заслуги перед Віднем»d

Премія Штайгерd

Бамбі (1970, 1984, 1999)

Австрійська музична нагорода Амадеус (2000, 2001)

Berufstitel Professord

First prize of the Eurovision Song Contestd

Paul-Lincke-Ringd (1981)

Osgard (2008)

Berliner Bärd (2007)

Автограф
udojuergens.de
 Файли у Вікісховищі

Життя і творчість

Походить з родини німців, що проживали в Росії. Його батько Рудольф Бокельман, народився в 1904 році в сім'ї Генріха Бокельмана, директора банку в Москві. Мати — Удо Кет, з дому Арп, походила з Прасдорфу, землі Шлезвіг-Гольштейн. На початку Першої світової війни його родина, рятуючись від антинімецьких погромів у Росії, мусила втекти до нейтральної Швеції. Після закінчення війни сім'я переселилася на хутір діда в Каринтії (Австрія).

Дитинство Удо Юргенса пройшло у фамільному замку в Магдаленсбергу. В 5-річному віці Удо почав грати на губній гармоніці, з 7-річного віку — на акордеоні, в 13 років опанував фортепіано. З 1948 року навчався в Клагенфуртській консерваторії. У 1950 році Удо виграв конкурс творців пісні Je t'aime, організованому австрійським радіо. Після закінчення навчання під псевдонімом Удо Болан разом зі створеною ним групою виступав у ресторанах. У 1954 отримав запрошення до співпраці від Вернера Мюллера, керівника біг-бенду RIAS в Берліні й підписав перший договір на випуск платівки.

У 1960 році написав пісню Reach for the Stars, що у виконанні Ширлі Бессі стала світовим хітом. Кілька разів він представляв Австрію на конкурсі Євробачення. У 1964 році з піснею Warum nur warum? зайняв п'яте місце, у 1965 з піснею Sag' ihr, ich laß sie grüßen — четверте, a в 1966 виграв конкурс із піснею Merci Chérie.

У наступні роки створив декілька шлягерів, що здобули популярність у німецькомовних країнах. Найпопулярнішими є: Griechischer Wein, Aber bitte mit Sahne, Mit 66 Jahren та Buenos Dias, Argentina. Останній він виконував разом із футболістами Німецької збірної в 1978 році. Юргенс має добру музичну освіту, акомпанує собі на роялі, завдяки чому його порівнюють з Біллі Джоелом, але на відміну від Джоела, якому допомагає рок-група, Юргенса супроводжує біг-бенд із 18 музикантів.

Помер від раптової зупинки серця під час прогулянки в парку містечка Ґоттлібен у кантоні Турґау в Швейцарії.. Його смерть стала несподіванкою для колег і друзів. Незадовго до цього він дав низку концертів у Гамбурзі, Штутгарті і Цюриху. Наступні концертні турне були заплановані на 2015 рік. Його концертне турне мало назву «Посеред життя» (нім. Mitten im Leben)[7][8].

Сім'я
  • Його брат, Манфред Бокельман (народився 1 липня 1943), є художником.
  • Його син від першого шлюбу, Джон Юргенс (народився 20 лютого 1964), — співак, актор і ді-джей.
  • Його дочка від першого шлюбу, Дженні Юргенс (народився 22 січня 1967), є акторкою.
  • Його дядько, Вернер Бокельман (23 вересня 1907 — 7 квітня 1968), був мером Франкфурта-на-Майні.

Благодійна діяльність в Україні

Удо Юргенс створив благодійний фонд для підримки занедбаного дитячого дому для дітей-сиріт в Чернігові, який завдяки допомозі перетворився в показовий навчально-реабілітаційний центр. Свою роль в цьому співак оцінив досить скромно:

— Я й не думав, що тут так чудово — сказав співак під час свого візиту до Чернігова у вересні 2007 року — Я, однак, усвідомлюю, що все це аж ніяк не грандіозний подвиг. Це лише крапля в морі.

За словами директора центру Олени Житняк, у центрі висять фотограії з Удо Юргенсом під час його візиту до дитячого будинку[9].

Дискографія
  • Portrait in Musik 1.Folge (1965)
  • Siebzehn Jahr, blondes Haar (1965)
  • Francoise und Udo (1966)
  • Potrait in Musik 2.Folge (1967)
  • Was ich Dir sagen will (1967)
  • Udo (1968)
  • Mein Lied für Dich (1968)
  • Udo Live (1969)
  • Udo'70 (1969)
  • Udo'71 (1970)
  • Zeig mir den Platz an der Sonne (1971)
  • Helden, Helden (Musical) (1972)
  • Ich bin wieder da (1972)
  • Johnny und Jenny (Alle Kinder dieser Welt) (1973)
  • Udo heute (1974)
  • Meine Lieder (1975)
  • Udo'75 Ein neuer Morgen (1975)
  • Meine Lieder 2 (1976)
  • Meine Lieder'77 (1977)
  • Buenos Dias Argentina (Football World-Championship) (1978)
  • Udo 1957-60 (1980)
  • Nur ein Lächeln (1980)
  • Udo'80 (1980)
  • Leave a little love (1981)
  • Willkommen in meinem Leben (1981)
  • Silberstreifen (1982)
  • Traumtänzer (1983)
  • Hautnah (1984)
  • Treibjagd (1985)
  • Deinetwegen (1986)
  • Das blaue Album (1988)
  • Ohne Maske (1989)
  • Sempre Roma (Football World-Championship) (1990)
  • Das Traumschiff (Soundtrack) (1990)
  • Open air Symphony (1992)
  • Geradeaus (1992)
  • Cafe Größenwahn (1993)
  • 140 Tage Cafe Größenwahn Tour 94/95 (1994)
  • Zärtlicher Chaot (1995)
  • Gestern-heute-morgen (1996)
  • Ich werde da sein (1999)
  • Mit 66 Jahren (was wichtig ist) (2000)
  • Es lebe das Laster (2002)
  • Es werde Licht (2003)

Примітки
  1. http://www.friedhoefewien.at
  2. https://www.srf.ch/sendungen/unterhaltungssendungen/events-shows/udo-juergens-das-letzte-konzert-2
  3. Schlager: Udo Jürgens träumt von Indien — Westdeutsche Zeitung, 2008.
  4. Merci und basta! — Augsburger Allgemeine, 2014.
  5. Sahner P. Merci, Udo! — Verlag Herder, 2015. — ISBN 978-3-451-34256-1
  6. Lorenzo G. d. Das Glück ist ein flüchtiger Vogel — Blick, 2014. — С. m20.
  7. RP-Online: Udo Jürgens — der Tod traf ihn mitten im Leben(нім.), 21.12.2014
  8. У Швейцарії помер співак і композитор Удо Юргенс // Корреспондент.net, 21.12.2014
  9. Удо Юргенс зустрівся з дітьми // Високий Вал, 12.09.2007

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.