Удін Євген Тимофійович

Євге́н Ти́мофійович У́дін (нар. 11 квітня, 1937, Донецьк) український графік, громадський діяч. Заслужений художник УРСР (1987). Член НСЖУ (1957) та НСХУ (1970). Брат Юрія Удіна, батько Олени Арутюнян, Вероніки Удіної.

Євген Тимофійович Удін
Євген Тимофійович Удін
Народження 11 квітня 1937(1937-04-11) (84 роки)
Донецьк, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Навчання Львівський поліграфічний інститут
Діяльність художник
Нагороди
Премії імені Михайла Бойчука, імені братів Богдана і Левка Лепких
Звання Заслужений художник України

 Удін Євген Тимофійович у Вікісховищі

Життєпис

Навчався (1959—1960) у студії Івана Холоменюка в місті Чернівці (нині народний художник України).

Закінчив Львівський поліграфічний інститут (1966, спеціальність книжкова графіка; нині Українська академія друкарства).

Від 1961 — в місті Тернопіль: працював у художньо-виробничих майстернях, згодом — у комбінаті (ТХВК) Художнього фонду України, 1976—1983 — голова бюро творчої групи ТХВК.

У 1983—1992 — голова Тернопільської обласної організації Національної спілки художників України.

Член правління: Львівської організації СХУ (1977—1983), СХУ (1977—1989), Тернопільської обласної організації НСХУ (від 2001).

Доцент кафедри образотворчого мистецтва,викладач художньої графіки та технологій друкарства у Тернопільському національному педагогічному університеті.

Творчість

Працює в друкованій, станковій, книжковій, газетно-журнальній, плакатній, прикладній графіці та екслібрисі.

Проілюстрував та оформив понад 120 книг для видавництв України і РФ, зокрема:

  • «Між двома стенокардіями» Володимира Качалуби (1995),
  • українські народні казки «Котик і Півник»,
  • «Рябеньке яєчко»,
  • «Про Ріпку» (2001—2002),
  • «Наталка-нелегалка» Іларіона Пилипця (2004),
  • «Проти течії» Богдана Мельничука (2006).

Творчість станкової графіки — серії:

  • «Моя Буковина» (1969-70, ліногравюра),
  • «Чернівці» (1970, цинкографія),
  • «Площа Ринок у Львові» (1977) Володимира Овсійчука,
  • «Архітектурні пам'ятки Львова» (1978, кольорова автолітографія),
  • «Пам'ятки України» (1970—1995),
  • «Юліуш Словацький» (1989—2005),
  • «Пам'ятки Тернопільщини» (1995—2005; всі — кольорова графіка).

Виставки

Від 1961 — учасник художніх виставок в Україні й за кордоном: Болгарія, Канада, Польща, Румунія, РФ, Словаччина, США, Японія та інших країнах.

Персональні виставки в містах Чернівці (1968), Вінниця (1969—1970), Тернопіль, Кременець (1975, 2001—2003, 2007), Бережани (1980, 2001—2003).

2002—2005 в рамках мистецьких акцій: виставка ілюстрацій до українських народних казок та серії «Костьоли Жешува» (грудень 2002 — березень 2003, ТОКМ; березень-травень 2003, Бережанський музей книги); 200] — експозиції, присвячені Рокові Польщі в Україні:

Твори зберігаються у музеях, державних установах і приватних колекціях в Україні й за кордоном.

Премії та нагороди

Примітки

Джерела

Посилання

Зовнішні відеофайли
 Арт-терія 190. Євген Удін на YouTube // Телеканал ІНТБ, 25 березня 2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.