Українські Далекосхідні Окружні Ради

Українські Далекосхідні Окружні Ради — територіальні органи національного самоврядування українського населення на Зеленому Клині в 19171922 роках. Складали адміністративно-територіальний устрій Української Далекосхідної Республіки.

Українські Далекосхідні Окружні Ради об’єднували й координували діяльність українських організацій на території певних округ — повітів або областей, а також вели реєстрацію українського населення.

Історія

В липні 1917 року у Харбінi була заснована Маньчжурська Українська Окружна Рада, що стала першою створеною Окружною Радою на Зеленому Клині. У серпні 1917 починається робота з організації подібного органу у Владивостоці. Вже у квітні 1918 року Третій Український Далекосхідний з’їзд ухвалив створення Українських Окружних Селянсько-робітничих Рад на всьому Зеленому Клині.

Українські Далекосхідні Окружні Ради ради проіснували до 1922 року, коли були розпущені після окупації Зеленого Клину радянською владою.

Структура

Всього було створено 10 Українських Окружних Рад[1]:

В 19171918 роках існувала Амурська Українська Обласна Рада, з центром у Благовіщенську. В 1918 році обласна рада була реформована на дві окружні ради — Благовіщенську та Свободненську.

1921 року Хабаровська Українська Окружна Рада набула статусу Приамурської Української Обласної Ради, діяльність якої охоплювала і частину Іманського повіту, яка фактично знаходилася у складі ДСР.

Крім Окружних рад на території Зеленого Клину, одна була за її межами, на території Китаю — Маньчжурська Українська Окружна Рада з центром у місті Харбін.

Одним із важливих напрямків діяльності Окружних Рад була реєстрація українського населення та видача відповідних посвідчень, що провадилося згідно з ухвалами ІІІ Українського Далекосхідного з'їзду. Це право було підтверджено мирним договором між УНР і РРФСР (1918 р.), згідно з яким Українські Окружні Ради на терені Росії отримали право виконувати функції консульських установ Української Держави.

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.