Українці у Філадельфії

Українці почали оселятися у Філадельфії з 1880-х років: спершу з Лемківщини, Закарпаття, а згодом і з інших західноукраїнських земель,— та довгий час не творили вони власного організованого життя. Першими почали творити релігійну громаду закарпатці, до яких приїжджав священик з Газельтона: вони створили 1891 парафію св.Духа, яка існує й досі. У 1905 емігранти з Галичини, невдоволені угорськими впливами в цій парафії, організували окрему парафію св. Михаїла. Після приїзду єпископа Сотера Ортинського 1907 закуплено стару протестантську церкву — і в ній відкрито 1908 катедральний храм Непорочного Зачаття. Одночасно поставали з 1903 відділи Українського (Руського) Народного Союзу, читальні «Просвіти» (1905) тощо.

Поступово почали приїжджати сюди українці з інших міст; також прибували нові емігранти. Українські поселенці працювали на паротягобудівних заводах, сталеварнях, цукрових рафінаріях, на залізниці, в порту, жінки — як домашня обслуга.

Завдяки організаційним зусиллям єпископа Ортинського швидко розбудовано центр українського релігійного і освітнього життя. У роках 1905 і 1909 відбулися у Філадельфії загально-американські просвітні з'їзди, після яких почали закладати читальні «Просвіти» та мережу шкіл українознавства. 1909 створено Товариство Русько-Американських Горожан, яке придбало власний народний дім. У 1911 створено під проводом Сестер Василіянок сиротинець, а зі старших хлопців сиротинця утворено 1917 Малу Семінарію св.Павла. 1914 сюди перенесено осідок нової католицької братської організації «Провидіння». З ініціативи єп.Ортинського 1915 створено «Руський Банк». Після остаточного поділу греко-католиків на дві юрисдикційні одиниці (галичан і закарпатців) 1924, Філадельфія стала осідком українського католицького екзархату (єпископ Костянтин Богачевський), що в 1958 став Філадельфійським митрополитом.

Зал незалежності у Філадельфії

1925 р. з Чикаго до Філадельфії перейшов православний архієпископ Іоан Теодорович, керуючи звідси парафіями Української Православної Церкви у США. За міжвоєнного часу українське суспільне й культурне життя Філадельфії зазнало значного розвитку: 26—27 жовтня 1922 тут відбувся організаційний з'їзд Об'єднання українських організацій в Америці — і до 1930 діяла його централя; 17—19 липня 1936 Ліґа української католицької молоді відбула тут Українсько-американську олімпіаду і свій IV З'їзд.

Українці Філадельфії брали активну участь в акціях допомоги визвольній боротьбі України: у 1918 відбувся «Український день» зі збіркою; у 1922 році — антибільшовицьке віче; у 1930 — протест проти польської пацифікації в Галичині (20 000 учасників походу). На 1936 стан організованого життя був такий: дві українські католицькі церкви, одна православна, одна греко-католицька закарпатська, шість народних домів, одна цілоденна парафіяльна школа і 1 середня дівоча (обидві під проводом сестер-василіянок), шість вечірніх шкіл українознавства, чотири бібліотеки-читальні, три друкарні, кільканадцять жіночих, молодіжних, братських організацій, спортових клубів, хорів тощо. Виходила газета «Америка», спершу як тижневик, згодом (1918 — 50) — тричі на тиждень; тижневик закарпатських емігрантів — «Русинъ» (1910–1911), православний журнал — «Дніпро» (1927–1950) і католицький місячник — «Місіонар» (з 1917). Тут появлялася також русофільська газета «Правда».

У 1944 році у Філадельфії відбувся 2-й Конгрес українців Америки, який поклав основи для діяльності Українського Конгресового Комітету Америки (УККА): цей конгрес покликав до життя Злучений українсько-американський допомоговий комітет з осідком тут же. У 1948 році відбувся Світовий з'їзд українського жіноцтва, унаслідок якого створено Світову федерацію українських жіночих організацій (СФУЖО), яка у Філадельфії мала свій осідок.

Нова еміграція з таборів переміщених осіб у Західній Європі значно збільшила число українців (бл. 5 — 6 тисяч новоприбулих). Число українських греко-католицьких церков зросло у 1981 до 10-ти; були також 3 православні церкви, 2 — євангельсько-баптистські, 2 громади п'ятидесятників. Постала низка нових організацій, серед них: суспільно-політичні, жіночі, ветеранські, професіональні, молодечі (зокрема Пласт і СУМ), спортові (т-во «Тризуб» — кількакратний чемпіон Американської футбольної ліґи), культурно-освітні («Молода Просвіта» з 1953). Засновано три фінансові установи: Кредитова каса «Самопоміч», Українська щадничо-позичкова спілка та Щаднича каса «Тризуб». Більшість організацій об'єдналися у відділі УККА (довголітні голови: Б. Гнатюк, І. Скальчук, П. Стерчо). Деякі крайові централі утворили свої осідки у Філадельфії: Союз українок Америки (1943 — 74), Об'єднання бувших вояків українців Америки (з 1949), Український музичний інститут в Америці (1952 — 59, дир. Р. Савицький), Українське патріархальне товариство (1970–1979), Українське релігійне товариство «Свята Софія» (з 1977). З установ у Філадельфії: дворічний Дівочий коледж «Менор» під керівництвом сестер-василіянок (заснований 1947), Українська мистецька студія (керівник Петро Мегик, заснована 1952), Східноєвропейський дослідний інститут ім. В. Липинського (з 1963 — директор Є. Зиблікевич), Філія Українського католицького університету в Римі (створена 1977 — директор Л. Рудницький). У 1980 році заходами корпорації Український освітньо-культурний центр (голова — О. Черник) придбано репрезентативний будинок, у якому мають приміщення Школа українознавства Товариства опіки над українською молоддю «Рідна Школа» у Пенсільванії, Пласт та ряд інших установ і товариств. У Філадельфії діють 3 суботні школи українознавства, а в 1982 до Філадельфії переніс свій осідок екзильний уряд УНР із офіціозом «Мета».

У роках 1949-57-х тут діяв Український театр під керівництвом В. Блавацького, у кінці 1950-х — на початку 60-и років. «Театр у п'ятницю» (керівник В. Шашаровський). З 1953 р. працював хор «Кобзар» (диригент Антін Рудницький), а з 1970-х років хор «Прометей» (диригент М. Длябога); є українське радіопересилання.

Після 1945 р. виходили у Філадельфії пресові органи: «Америка» (з 1950 як щоденник), «Місіонар», літературний журнал «Київ» (1950 — 64), квартальник «Українська Книга» (з 1971), жіночий місячник «Наше Життя» (1944 — 74), католицький тижневик «Шлях — The Way» (з 1940), «Нотатки з Мистецтва» (неперіодичне видання, ред. Петро Мегик і П. Андрусів). Заіснували також книжкові видавництва: «Провидіння» сестер-василіянок, Східноєвропейського Дослідного Інституту, «Київ», та інші.

Розміщення філадельфійських українців суттєво змінилося: спостерігалася тенденція переселення до кращих дільниць та передмість. У давніх осередках і біля старих церков залишилися невеликі скупчення, як-от: у дільниці Франкліна, крім новозбудованої у неовізантійському стилі катедри (архітект Ю. Ястремський) — релігійно-громадські установи і дім для літніх осіб «Вознесіння». Подібно змінилися праця, професійна структура і життєвий рівень українських мешканців: серед них є кількасот професіоналістів, чимало зайняті в торгівлі і адміністрації, є і фахові робітники. Значне число українців заклало власні торговельні та промислові підприємства.

Українець Філадельфії на Євромайдані в Києві

Під час масових протестів українців після силового розгону Євромайдану в Києві українці Філадельфії підтримали європейські прагнення українського народу. Вони вийшли на Євромайдан у Філадельфії[1], Українська федерація Америки з Філадельфії відзняла відео про події на Євромайдані у Києві «Разом ми це переживемо»[2], та підтримували своєю присутністю на Євромайдані в Києві.

• Грудин Володимир Володимирович — український композитор, піаніст. Помер тут.
• Квіт Зіновій — голова Всесвітньої спілки вчителів-українців.
• Ліщинський Михайло - поручник дивізії «Галичина», командир 3-ї роти 1-го батальйону 29-го полку дивізії.
• Матла Зиновій Антонович (26 листопада 1910, с. Містки, тепер Пустомитівського району, Львівської області — 23 вересня 1993, м. Філадельфія, США) — діяч ОУН.
• Романенчук Богдан — український вчений-літературо- і мовознавець, видавець.
• Маєр Фельдман — політичний помічник в адміністраціях президентів Кеннеді і Джонсона.

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Мишуга Л. Пропам'ятна книга Українського Народного Союзу, 1894–1934.— Джерсі-Сіті, 1937;
• Пропам'ятна книга Української католицької катедри.— Ф. 1942;
• Товариство Українсько-Американських Горожан. Золотий ювілей 1909–1959.— Ф. 1959;
• Золотий ювілей укр. громади у Філадельфії.— Ф. 1967;
• Lushnycky А. (редактор). Ukrainians in Pennsylvania.— Ф. 1976. (англ.)