Антін Рудницький

Антін Рудницький (англ. Antin Rudnytsky; 6 або 7 лютого 1902, с. Лука, Самбірський район, Львівська область 30 лютого 1975, Томс-Рівер (англ. Toms River), Нью-Джерсі, США[1]) — український композитор, піаніст і диригент. Брат Володимира Рудницького, чоловік оперної співачки (сопрано) Марії Сокіл, батько піаніста Романа Рудницького та Доріана Рудницького, композитора і віолончеліста. Дійсний член НТШ (з 1962). Голова Світового Об'єднання Українських Професійних Музик.

Антін Рудницький
Народився 6 або 7 лютого 1902
с. Лука, Самбірський район, Львівська область
Помер 30 лютого 1975
Томс-Рівер, Нью-Джерсі, США
Поховання Цвинтар святого Андрія
Національність українець
Діяльність композитор, піаніст і диригент
Діти Доріан Рудницький

Біографія

Закінчив Львівську консерваторію та Вищу музичну школу (нім. Hochschule fur Musik) в Берліні (Німеччина). Вивчав музикознавство в Берлінському університеті. Працював диригентом оперних театрів у Харкові (1927–30), Києві (1930–32), Львові (1932–34), оркестрів у Львові, Варшаві, Каунасі (Литва). 1939 переїхав до США. Працював диригентом оперних, симфонічних оркестрів та хорів у Нью-Йорку, Філадельфії (США) і Торонто (Канада).

Творчість

Музична мова ранніх творів Антона Рудницького є радикальною, більш пізнього періоду — романтично-сучасною. Він започаткував модерний напрям серед західноукраїнських музикантів. Автор музикознавчих праць «Українська музика, історично-критичний огляд» (1963), «Про музику і музик» (1980).

Головні твори

  • Опери
    • «Довбуш» (1938),
    • «Анна Ярославна» (1967)
    • «Княгиня Ольга» (1968);
  • Симфонічні твори (три симфонії, Балетна сюїта, Лірична поема)
  • Балет «Бурі над Заходом» (1932),
  • Ораторія «Гайдамаки» (1974),
  • Кантати для хору і оркестри («Посланіе» слова Т.Шевченка, «Мойсей» слова І. Франка, «На світанку», «Січнева кантата»),
  • Концерт для віолончелі з оркестром;
  • Камерні твори (два струнні квартети, соната для віолончелі і фортепіано), інтрада, фортепіанові твори (Соната, Сюїта, Варіації, Фантазія, Дівертіменто та ін.), бл. 70 солоспівів.

Примітки

Джерела

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.