Улуг-Мухаммед
Улуг-Мухаммед (тат. Oluğ Möxämmät; 1405 — 1445) — хан Золотої Орди (1419—1423, 1426—1427, 1428—1432). Кримський (1437) і казанський хан (1438—1445).
Улуг-Мухаммед тат. Олуг-Мөхәммәт | ||
| ||
---|---|---|
1419 — 1423 | ||
Попередник: | Хаджі-Мухаммед | |
Наступник: | Барак | |
1426 — 1427 | ||
Попередник: | Барак | |
Наступник: | Барак | |
з 1428 | ||
Попередник: | Барак | |
Наступник: | Кічі-Мухаммед | |
1428 — 1432 | ||
Попередник: | Кічі-Мухаммед | |
Наступник: | Кічі-Мухаммед | |
| ||
1438 — 1445 | ||
Попередник: | засновано | |
Наступник: | Махмуд | |
Народження: | 1405 | |
Смерть: |
1445 Казань, Казанське ханство | |
Національність: | татарин | |
Релігія: | сунніт | |
Рід: | Тукай-Тимуриди | |
Батько: | Q4205491? | |
Діти: | Qasim Khand, Махмуд (казанський хан) і Q4308524? |
Життєпис
Представник правлячого дому Тукай-Тимуридів, гілки монгольської династії Чингізидів. Син оглана Ічкіле Хасана. Прозваний «Старшим (Улу) Мухаммедом» на відміну від останнього золотоординського хана — «Молодшого (Кічі) Мухаммеда». Засновник Казанського і Касимовського ханств. Вів боротьбу за престол Золотої Орди із представниками молодшої гілки дому . 1423 року зазнав поразки і утік до Волзької Булгарії. 1426 року повернувся на золотоординське ханство за допомоги великого князя литовського Вітовта. Поширив свою владу на Крим, підтримував дружні стосунки із османським султаном Мурадом ІІ. У 1428—1429 роках відправив посольство до Єгипту. В боротьбі за владу програв Кічі-Мухаммеду й був скинений з престолу. Також — Улуг-Мухаммад (Ulugh Muhammad), Улан (Ulanus), Улуг-Мехмет.
1438 року захопив Булгарський улус, а невдовзі знищив Кашанський емірат (останнє утворення волзьких булгар), після чого заснував окреме Казанське ханство.
Джерела
- Худяков М. Г. Очерки по истории Казанского ханства. — Казань. Комбинат изд-ва и печати, 1923.
- Худяков М. Г. Очерки по истории Казанского ханства / издание 3-е, дополненное. — Москва: ИНСАН, 1991. ISBN 5-85840-253-4.