Ульва

Ульва (Ulva) — рід зелених водоростей родини ульвові (Ulvaceae). Поширені в морях помірного і субтропічного поясу. В Україні в Чорному та Азовському морях.

?
Ульва

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Зелені водорості (Chlorophyta)
Клас: Ульвофіцієві (Ulvophyceae)
Порядок: Ульвальні (Ulvales)
Родина: Ульвові (Ulvaceae)
Рід: Ульва (Ulva)
Linnaeus, 1753
Синоніми
  • Enteromorpha Link in Nees, 1820
Посилання
Вікісховище: Ulva
Віківиди: Ulva
EOL: 9919
ITIS: 6559
NCBI: 3118

Біологічний Опис

Багатоклітинна світло-зелена слань цієї водорості пластинчаста, може бути цільна, розсічена або гілляста. Довжина таллома становить, в середньому, 0,3-1,5 метра. У його структурі розрізняють два ряди тісно прилеглих один до одного клітин. У підставі слані є великі клітини з ризоїдами, що утворюють підошву, за допомогою якої водорость прикріплюється до підводного субстрату.

Найсприятливіші умови для рослин цього роду — невеликі бухти і затоки, що добре прогріваються сонцем. Досягають довжини 0,3-1,5 м. В основі є клітини з ризоїдами, що створюють підошву, якою водорість прикріплюється до дна.

Спорофіти та гаметофіти водорості морфологічно однакові і мають вигляд двошарової платівки з гофрованими краями, довжина якої становить кілька сантиметрів. Кожна клітина містить одне ядро, пристінний пластинчастий хлоропласт з одним-кількома пiреноïдами.

Таломи гаметофітів розвиваються із чотириджгутикових зооспор, спорофітів - із щойно утворених зигот, які зберігають джгутики гамет, тобто iз планозигот. Розвиток пластин спорофітів та гаметофітів відбувається із зооспор або планозигот однаковим способом: монадна клітина прикріплюється до субстрату, втрачає джгутики і ділиться спочатку в поперечній площині, утворюючи однорядну нерозгалужену первинну нитку, яка нагадує талом улотриксу. Далі клітини нитки діляться повздовжньо-радiально, утворюючи одношарову трубку з порожниною в центрі. Стінки трубки змикаються, і крайові клітини про довжують ділитися, внаслідок чого утворюється двошарова платівка зі складчастими краями.

Хоча таломи спорофітів та гаметофітів морфологічно однакові, проте плоїдність їх різна, і тому зооспори і гамети ніколи не утворюються на одному й тому ж таломі. Зооспори утворюються шляхом послідовного поділу протопласта будь-якої клітини на чотири-вiсiм клітин, причому перший поділ є редукцiйним, і, таким чином, спорофіти є диплоїдними, зооспори - гаплоїдними. Статеве розмноження відбувається за допомогою дводжгутикових гамет. Статевий процес, залежно від виду, може бути iзогамним або гетерогамним. Для ульви характерна гетероталічність - гаметофіти відрізняються в статевому відношенні: одні продукують гаметитзi знаком «+», iншi - зі знаком «-». Копуляція відбувається лише між гаметами рiзних статевих знаків. Якщо статевий процес ізогамний, «+» та «-» таломи розрізнити не вдається. У випадку гетерогамії таломи різних статевих знаків розпізнаються навіть неозброєним оком, за забарвленням плодючих ділянок. Так, у чоловічих таломів ці ділянки жовтуваті, у жіночих – темно-зелені. Зигота, що утворюється внаслідок копуляції гамет, містить диплоїдне ядро і без періоду спокою одразу проростає в диплоїдний спорофіт. Таким чином, в ульви спостерігається правильне чергування iзоморфних поколінь: диплоїдного спорофіта та гаплоїдного гаметофіта.

Види роду Ulva мешкають в морях теплого та помірного поясів, зокрема в Чорному морі. Водорість є їстівною, в деяких країнах навіть введена в аквакультуру і вирощується на спеціалізованих морських фермах.[1]

Значення

Ці водорості є кормом для багатьох підводних мешканців. Багато видів риб (атериноподібні, сарганоподібні та ін.) метають на них ікру. Морський салат (Ulva lactuca) в багатьох країнах, зокрема Японії, Кореї вживається в їжу, зокрема йде на приправи. Вони багаті залізом, марганцем, йодом, іншими мікроелементами, а також вітамінами, амінокислотами. Ульву часто застосовують у комплексних програмах по зниженню ваги з метою нормалізації обміну речовин в організмі людини.

Небезпека для здоров'я

При гнитті водоростей виділяється багато сірководню та інших токсичних газів. У серпні 2009 року велику кількість цих водоростей викинуло на пляжі Бретані, Франція, і через це трапилось два інциденти. Недалеко від муніципалітету Сен-Мішель-ан-Грев після вдихання парів ульви вершник знепритомнів, а його кінь помер. Другий випадок стався з водієм вантажівки, котрий вивозив гнилі водорості з узбережжя[2].

Види

Список видів згідно World Register of Marine Species (2012)[3]:

  • Ulva acanthophora (Kützing) Hayden, Blomster, Maggs, P.C. Silva, Stanhope & J.R. Waaland, 2003
  • Ulva anandii Amjad & Shameel, 1993
  • Ulva arasakii Chihara, 1969
  • Ulva atroviridis Levring, 1938
  • Ulva beytensis Thivy & Sharma, 1966
  • Ulva bifrons Ardré, 1967
  • Ulva brevistipita V.J. Chapman, 1956
  • Ulva burmanica (Zeller) De Toni, 1889
  • Ulva californica Wille, 1899
  • Ulva chaetomorphoides (Børgesen) Hayden, Blomster, Maggs, P.C. Silva, M.J. Stanhope & J.R. Waaland, 2003
  • Ulva clathrata (Roth) C. Agardh, 1811
  • Ulva compressa Linnaeus, 1753
  • Ulva conglobata Kjellman, 1897
  • Ulva cornuta Lightfoot, 1777
  • Ulva covelongensis V. Krishnamurthy & H. Joshi, 1969
  • Ulva crassa V.J. Chapman, 1956
  • Ulva crassimembrana (V.J. Chapman) Hayden, Blomster, Maggs, P.C. Silva, M.J. Stanhope & J.R. Waaland, 2003
  • Ulva curvata (Kützing) De Toni, 1889
  • Ulva denticulata P.J.L. Dangeard, 1959
  • Ulva diaphana Hudson, 1778
  • Ulva elegans Gayral, 1960
  • Ulva enteromorpha Le Jolis, 1863
  • Ulva erecta (Lyngbye) Fries
  • Ulva expansa (Setchell) Setchell & N.L. Gardner, 1920
  • Ulva fasciata Delile, 1813
  • Ulva flexuosa Wulfen, 1803
  • Ulva geminoidea V.J. Chapman, 1956
  • Ulva gigantea (Kützing) Bliding, 1969
  • Ulva grandis Saifullah & Nizamuddin, 1977
  • Ulva hookeriana (Kützing) Hayden, Blomster, Maggs, P.C. Silva, M.J. Stanhope & J.R. Waaland
  • Ulva hopkirkii (M'Calla ex Harvey) P. Crouan & H. Crouan
  • Ulva howensis (A.H.S. Lucas) Kraft, 2007
  • Ulva indica Roth, 1806
  • Ulva intestinalis Linnaeus, 1753
  • Ulva intestinaloides (R.P.T. Koeman & Hoek) Hayden, Blomster, Maggs, P.C. Silva, M.J. Stanhope & J.R. Waaland, 2003
  • Ulva javanica N.L. Burman, 1768
  • Ulva kylinii (Bliding) Hayden, Blomster, Maggs, P.C. Silva, M.J. Stanhope & J.R. Waaland, 2003
  • Ulva lactuca Linnaeus, 1753
  • Ulva laetevirens J.E. Areschoug, 1854
  • Ulva laingii V.J. Chapman, 1956
  • Ulva linearis P.J.L. Dangeard, 1957
  • Ulva linza Linnaeus, 1753
  • Ulva lippii Lamouroux
  • Ulva litoralis Suhr ex Kützing
  • Ulva littorea Suhr
  • Ulva lobata (Kützing) Harvey, 1855
  • Ulva marginata (J. Agardh) Le Jolis
  • Ulva micrococca (Kützing) Gobi
  • Ulva neapolitana Bliding, 1960
  • Ulva nematoidea Bory de Saint-Vincent, 1828
  • Ulva ohnoi Hiraoka & Shimada, 2004
  • Ulva olivascens P.J.L. Dangeard
  • Ulva pacifica Endlicher
  • Ulva papenfussii Pham-Hoang Hô, 1969
  • Ulva parva V.J. Chapman, 1956
  • Ulva patengensis Salam & Khan, 1981
  • Ulva percursa (C. Agardh) C. Agardh
  • Ulva pertusa Kjellman, 1897
  • Ulva phyllosa (V.J. Chapman) Papenfuss
  • Ulva polyclada Kraft, 2007
  • Ulva popenguinensis P.J.L. Dangeard, 1958
  • Ulva porrifolia (S.G. Gmelin) J.F. Gmelin
  • Ulva profunda W.R. Taylor, 1928
  • Ulva prolifera O.F.Müller, 1778
  • Ulva pseudocurvata Koeman & Hoek, 1981
  • Ulva pseudolinza (R.P.T. Koeman & Hoek) Hayden, Blomster, Maggs, P.C. Silva, M.J. Stanhope & J.R. Waaland, 2003
  • Ulva pulchra Jaasund, 1976
  • Ulva quilonensis Sindhu & Panikkar, 1995
  • Ulva radiata (J. Agardh) Hayden, Blomster, Maggs, P.C. Silva, M.J. Stanhope & J.R. Waaland, 2003
  • Ulva ralfsii (Harvey) Le Jolis, 1863
  • Ulva ranunculata Kraft & A.J.K. Millar, 2000
  • Ulva reticulata Forsskål, 1775
  • Ulva rhacodes (Holmes) Papenfuss, 1960
  • Ulva rigida C. Agardh, 1823
  • Ulva rotundata Bliding, 1968
  • Ulva saifullahii Amjad & Shameel, 1993
  • Ulva serrata A.P.de Candolle
  • Ulva simplex (K.L. Vinogradova) Hayden, Blomster, Maggs, P.C. Silva, M.J. Stanhope & J.R. Waaland, 2003
  • Ulva sorensenii V.J. Chapman, 1956
  • Ulva spinulosa Okamura & Segawa, 1936
  • Ulva stenophylla Setchell & N.L. Gardner, 1920
  • Ulva sublittoralis Segawa, 1938
  • Ulva subulata (Wulfen) Naccari
  • Ulva taeniata (Setchell) Setchell & N.L. Gardner, 1920
  • Ulva tanneri H.S. Hayden & J.R. Waaland, 2003
  • Ulva tenera Kornmann & Sahling
  • Ulva torta (Mertens) Trevisan, 1841
  • Ulva tuberosa Palisot de Beauvois
  • Ulva uncialis (Kützing) Montagne, 1850
  • Ulva uncinata Mohr
  • Ulva uncinata Mertens
  • Ulva usneoides Bonnemaison
  • Ulva utricularis (Roth) C. Agardh
  • Ulva utriculosa C. Agardh
  • Ulva uvoides Bory de Saint-Vincent
  • Ulva ventricosa A.P.de Candolle

Не виключено й відношення до цього роду ентероморфи азовської (Enteromorpha maeotica), назва якої вважається валідною[ким?], в той час як рід Enteromorpha зведений в синонім до ульви.[4]

Примітки

  1. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник, 2-ге видання, переробл. – К.: Арістей, 2006. – 476 с.
  2. Seaweed suspected in French death. BBC. September 7, 2009. Процитовано September 7, 2009.
  3. M.D. Guiry (2012). Ulva Linnaeus, 1753. AlgaeBase. National University of Ireland, Galway. World Register of Marine Species. Процитовано 11 лютого 2012. Проігноровано невідомий параметр |veditors= (довідка)
  4. M.D. Guiry (2013). Enteromorpha maeotica Proshkina-Lavrenko, 1945. AlgaeBase. National University of Ireland, Galway. World Register of Marine Species. Процитовано 16 вересня 2013. Проігноровано невідомий параметр |veditors= (довідка)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.