Ульрих Вількен

Ульрих Вількен (нім. Ulrich Wilcken, 18 грудня 1862, Щецин, — 10 грудня 1944, Баден-Баден) — німецький історик античності, один з основоположників грецької папірологіі.

Ульрих Вількен
нім. Ulrich Wilcken
Народився 18 грудня 1862(1862-12-18)[1][2][…]
Штеттін, Королівство Пруссія[1]
Помер 10 грудня 1944(1944-12-10)[3][4] (81 рік)
Баден-Баден, Баденська республікаd, Німеччина, Німецький рейх[3]
Країна  Королівство Пруссія
 Німецький рейх
Діяльність історик, викладач університету, papyrologist
Галузь Антикознавство
Alma mater Лейпцизький університет, Гумбольдтський університет Берліна і Тюбінгенський університет
Відомі учні Hermann Schmitzd
Знання мов німецька[2]
Заклад Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Боннський університет, Лейпцизький університет, Вюрцбурзький університет, Університет Мартіна Лютера, Гумбольдтський університет Берліна і Вроцлавський університет
Членство Прусська академія наук, Баварська академія наук, Академія наук СРСР, Шведська королівська академія наук, Британська академія, Національна академія деї Лінчеї, Російська академія наук, Саксонська академія наукd, Саксонська академія наукd і Нідерландська королівська академія наук
Нагороди

Член Британської академіїd

Медаль Гете за мистецтво і науку (1942)

Біографія

Ульрих Вількен був учнем Теодора Моммзена. З 1889 року — професор, в Берлінському університеті — з 1917 по 1931 роки.

Видавав, перекладав, систематизував і досліджував грецькі папіруси і черепки-остракони. На їх основі він створив низку досліджень з історії, соціально-економічної, політичної і культурного життя греко-римського, а також візантійського та арабського Єгипту. Модернізував античну історію, ідеалізував Александра Македонського.

Засновник та беззмінний редактор міжнародного наукового журналу «Archiv für Papyrusforschung und verwandte Gebiete».

Основні праці
  • Observationes ad historiam Aegypti provinciae Romanae depromptae e papyris Graecis Berolinensibus ineditis. Haack, Berlin 1885.
  • Griechische Ostraka aus Aegypten und Nubien. Ein Beitrag zur antiken Wirtschaftsgeschichte. 2 Bände. Giesecke & Devrient, Leipzig 1899. Nachdruck Hakkert, Amsterdam 1970.
  • Grundzüge und Chrestomathie der Papyruskunde. Band 1: Historischer Teil (in zwei Hälften). Leipzig 1912. (Band 2: Juristischer Teil von Ludwig Mitteis.)
  • Griechische Geschichte im Rahmen der Altertumsgeschichte. Oldenbourg, München 1924; 9. Aufl. 1962 (durchgesehen von Günther Klaffenbach).
  • Urkunden der Ptolemäerzeit (ältere Funde). 2 Bände. de Gruyter, Berlin 1927, Nachdruck 1977, ISBN 3-11-005711-5.
  • Alexander der Große. Quelle & Meyer, Leipzig 1931.

Джерела

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119220857 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Вилькен Ульрих // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. Енциклопедія Брокгауз
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.