Ульяницький Віктор Васильович

Віктор Васильович Ульяницький (нар. 7 серпня 1972) — радянський та український футболіст, захисник та півзахисник, згодом — футбольний тренер.

Віктор Ульяницький
Особисті дані
Повне ім'я Віктор Васильович Ульяницький
Народження 7 серпня 1972(1972-08-07) (49 років)
Зріст 182 см
Вага 79 кг
Громадянство  СРСР
 Україна
Позиція захисник,
півзахисник
Юнацькі клуби
19??—1989 ОШІСП (Дніпропетровськ)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1990 «Дніпро» (Дніпроп.) 0(0)
1991—1992/ ЦСКА/ЦСК ВСУ 61(4)
1992—1993 «Евіс» 57(2)
1994 «Бориспіль» 20(0)
1994—1996 «ЦСКА-Борисфен» 29(1)
1995—1996→  ЦСКА (Київ) 16(6)
1996—2000 ЦСКА (Київ) 77(2)
1996—2000→  ЦСКА-2 (Київ) 35(7)
2001 «Вінниця» 15(0)
2001—2003 «Нафтохімік» 63(8)
2004 «Акжайик» 34(2)
2005—2006 «Борисфен» 36(3)
2008—2009 «Ірпінь» (Гореничі) ААФУ()
Професіональні клуби (футзал)
РокиКлубІгри (голи)
2006—2007 «Солбуд» (Київ)6(11)
Професіональні клуби (пляжний футбол)
РокиКлубІгри (голи)
2008 «Солбуд» (Київ)1(0)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2008–2009 «Оболонь»(асист.)
2010–2012 «Кривбас»(асист.)
2012–2013 «Металург» (Донецьк)(асист.)
2013–2014 «Мордовія»(асист.)
2016 «Тараз»(асист.)
2018–2019 «Алтай»(сп. дир.)
2019–2021 «Ворскла»(асист.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 30 липня 2021.

Кар'єра гравця

Вихованець ШІСП (Дніпропетровськ). Переможець першості СРСР серед ШІСП (юнаки 15-17 років) 1988 року[1]. Потім потрапив до дубля дніпропетровського «Дніпра», за який зіграв 1 поєдинок.

У дорослому футболі дебютував 1991 року в київському СКА. Всього в команді київських армійців (СКА, ЦСКА-Борисфен, ЦСКА) зіграв 167 матчів, з яких 90 у вищій лізі чемпіонату України. Ще 51 матч зіграв за дубль. У перерві іж виступами в армійських колективах захищав кольори «Евіса» та «Борисполя». У 2001 році виступав у «Вінниці».

У 2001—2003 роках виступав в першому дивізіоні Росії в команді «Нафтохімік». У 2004 році — у вищому дивізіоні Казахстану в команді «Акжайик». З 2005 по 2006 рік знову виступав у «Борисфені». Потім виступав у футзальному клубі «Солбуд» (Київ). Кар'єру гравця завершив у 2009 році в футболці представника аматорського чемпіонату України — ФК «Ірпінь».

Кар'єра тренера

З 2008 року працює в зв'язці з Геннадієм Жилкіним та Сергієм Ревутом у тренерському штабі Юрія Максимова[2]. Разом ця команда тренувала «Оболонь», «Кривбас»[3], «Металург» (Донецьк)[4], «Мордовії»[5] та «Таразі».

У 2013 році отримав тренерський «А» -диплом УЄФА[6].

У 2018—2019 роках працює спортивним директором казахстанського «Алтая» з міста Усть-Каменогорськ[7], після чого повернувся до співпраці з Максимовим і до липня 2021 року був його асистентом у «Ворсклі»[8].

Примітки
  1. Футбольные соревнования для юношей в СССР (рос.). apsheronsk.bozo.ru. Архів оригіналу за 27 березня 2014. Процитовано 1 жовтня 2018.
  2. Юрий Максимов: «Пока Футболисты не выдерживают мои нагрузки...» (рос.). Столица С. 3 вересня 2013. Архів оригіналу за 27 березня 2014. Процитовано 1 жовтня 2018.
  3. ФК «Кривбасс» в сезоне 2011/12 (рос.). football.kulichki.net. Архів оригіналу за 27 березня 2014. Процитовано 1 жовтня 2018.
  4. Тренерский состав (рос.). Официальный сайт ФК «Металлург». Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 1 жовтня 2018.
  5. Тренерский состав (рос.). Официальный сайт ФК «Мордовия». Архів оригіналу за 27 березня 2014. Процитовано 1 жовтня 2018.
  6. Андрій Шевченко отримав тренерський диплом. footboom.com. 8 листопада 2013. Архів оригіналу за 27-03-2014. Процитовано 01-10-2018.
  7. Профіль на офіційному сайті ФК «Алтай»
  8. Один из ассистентов Максимова покинул «Ворсклу». UA.Tribuna.com. Процитовано 30 липня 2021.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.