Умаханов Мурад Мустафайович

Окрім Мурада вільною боротьбою займалися два його старші брати — Багавдін (нар. 1971) і Шаміль (1975—1998). Старший Багавдін — дворазовий чемпіон Європи, триразовий володар Кубку світу, бронзовий призер чемпіонату світу, учасник літніх Олімпійських ігор 1996.[2] Середній брат Шаміль теж був талановитим борцем. Був чемпіоном Європи 1993 року серед юніорів, чемпіоном світу 1996 року серед студентів. Став другим у складі першої збірної Росії на Кубку світу 1998 року.[3] У червні 1998 року троє братів Умаханових приїхало до Нальчика на чемпіонат Росії з вільної боротьби. На стадіоні «Трудові резерви», що був лише перед тим реконструйований, зібралося дуже багато вболівальників. Одна з трибун не витримала і звалилася. В результаті 22 людини загинули, 40 — було поранено. Серед загиблих був і Шаміль Умаханов.[4] В пам'ять про Шаміля Умаханова протягом 10 років в Хасав'юрті проводився престижний міжнародний турнір з вільної боротьби, його ім'ям названа одна з міських вулиць[5] та Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з вільної боротьби.[6] Свою перемогу на Олімпіаді Мурад теж присвятив пам'яті брата.[7]

Двоюрідні брати Умаханових — Мавлет і Адам Батирови теж успішні борці. Мавлет — чемпіон світу та Європи, дворазовий олімпійський чемпіон.[8] Адам — чемпіон Азії (за Бахрейн) та бронзовий і дворазовий срібний призер чемпіонатів Європи (за Росію), бронзовий призер Кубку світу.[9] Батько братів Умаханових є рідним братом матері братів Батирових.[10]

Рідний дядько братів Умаханових — Сайгідпаша Умаханов,[11] з 1997 по 2015 рік очолював державну адміністрацію Хасав'юрта. До того працював тренером з вільної боротьби. Він має звання майстра спорту з вільної боротьби, заслуженого тренера Росії. Сайгідпаша Умаханов був першим тренером двох олімпійських чемпіонів, своїх племінників — Мурада Умаханова і Мавлета Батирова.[12]

Змагання	Збірна	Вагова категорія	Місце
Літні Олімпійські ігри 2000	Росія	вільна боротьба, до 63 кг	1 Золото
Літні Олімпійські ігри 2004	Росія	вільна боротьба, до 60 кг	10

На літніх Олімпійських іграх 2000 року в Сіднеї на шляху до півфіналу впевнено перемагав своїх суперників, в тому числі українського борця Ельбруса Тедеєва (13-3). У півфіналі у рівній боротьбі за однаковою кількістю балів переміг за рішенням суддів Чан Дже Сона з Південної Кореї. У фіналі, теж у напруженій боротьбі здолав болгарина Серафима Барзакова. По ходу поєдинку Мурад поступався з рахунком 0-2, але спочатку зміг зрівняти рахунок, а потім за лічені секунди до кінця сутички зумів заробити переможний бал і став олімпійським чемпіоном.[7]

Через чотири роки на літніх Олімпійських іграх 2004 року в Афінах переміг Тевфіка Одабаші з Туреччини, але у другому поєдинку поступився уродженцю Грузії Гії Сіссаурі, що представляв Канаду, і вибув з подальших змагань, посівши 10 місце.