Умаханов Мурад Мустафайович

Мурад Мустафайович Умаханов (рос. Мурад Мустафаевич Умаханов; нар. 3 січня 1977(19770103), Хасав'юрт, Дагестанська АРСР, РРФСР) російський борець вільного стилю, чемпіон, срібний призер та дворазовий бронзовий призер чемпіонатів Європи, срібний призер Кубку світу, чемпіон Олімпійських ігор. Заслужений майстер спорту Росії з вільної боротьби. Майстер спорту Росії з бойового самбо.[1]

Мурад Умаханов
Умаханов Мурад Мустафайович
Загальна інформація
Національність аварець
Громадянство  Росія
Народження 3 січня 1977(1977-01-03) (45 років)
Хасав'юрт, Дагестанська АРСР, РРФСР, СРСР
Зріст 168 см
Вага 63 кг
Alma mater Дагестанський державний університет
Спорт
Країна  Росія
Вид спорту боротьба
Дисципліна вільна боротьба
Спортивне звання
Заслужений майстер спорту Росії
Клуб «Динамо» Хасав'юрт
Нац. збірна  Росія
Тренери Магомед Гусейнов — з 1989
Участь і здобутки
Нагороди
Спортивні медалі
Представник  Росія
Олімпійські ігри
Золото Сідней 2000 Вільна боротьба, 63 кг
Чемпіонати Європи з боротьби
Бронза Варшава 1997 Вільна боротьба, 58 кг
Срібло Братислава 1998 Вільна боротьба, 58 кг
Бронза Мінськ 1999 Вільна боротьба, 63 кг
Золото Будапешт 2000 Вільна боротьба, 63 кг
Кубки світу з боротьби
Срібло Стіллвотер 1997 Вільна боротьба, 58 кг

Біографія

Боротьбою почав займатися з 1986 року. Вихованець СДЮШОР імені Шаміля Умаханова, м. Хасав'юрт. Тренер Магомед Гусейнов. Бронзовий призер 1992 року та чемпіон 1993 року на світових першостях серед кадетів. Бронзовий призер чемпіонату світу 1994 року серед юніорів. Чемпіон Європи 1995 року серед юніорів. Виступав за борцівський клуб «Динамо» з Хасав'юрта та за клуб спортивної боротьби ЦСКА. Боровся в категоріях до 58 і 63 кг. Чотириразовий чемпіон Росії (1997, 1999, 2000, 2004).

Випускник Дагестанського державного університету (1999).

Родина

Окрім Мурада вільною боротьбою займалися два його старші брати Багавдін (нар. 1971) і Шаміль (1975—1998). Старший Багавдін — дворазовий чемпіон Європи, триразовий володар Кубку світу, бронзовий призер чемпіонату світу, учасник літніх Олімпійських ігор 1996.[2] Середній брат Шаміль теж був талановитим борцем. Був чемпіоном Європи 1993 року серед юніорів, чемпіоном світу 1996 року серед студентів. Став другим у складі першої збірної Росії на Кубку світу 1998 року.[3] У червні 1998 року троє братів Умаханових приїхало до Нальчика на чемпіонат Росії з вільної боротьби. На стадіоні «Трудові резерви», що був лише перед тим реконструйований, зібралося дуже багато вболівальників. Одна з трибун не витримала і звалилася. В результаті 22 людини загинули, 40 — було поранено. Серед загиблих був і Шаміль Умаханов.[4] В пам'ять про Шаміля Умаханова протягом 10 років в Хасав'юрті проводився престижний міжнародний турнір з вільної боротьби, його ім'ям названа одна з міських вулиць[5] та Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з вільної боротьби.[6] Свою перемогу на Олімпіаді Мурад теж присвятив пам'яті брата.[7]

Двоюрідні брати Умаханових Мавлет і Адам Батирови теж успішні борці. Мавлет — чемпіон світу та Європи, дворазовий олімпійський чемпіон.[8] Адам чемпіон Азії (за Бахрейн) та бронзовий і дворазовий срібний призер чемпіонатів Європи (за Росію), бронзовий призер Кубку світу.[9] Батько братів Умаханових є рідним братом матері братів Батирових.[10]

Рідний дядько братів Умаханових Сайгідпаша Умаханов,[11] з 1997 по 2015 рік очолював державну адміністрацію Хасав'юрта. До того працював тренером з вільної боротьби. Він має звання майстра спорту з вільної боротьби, заслуженого тренера Росії. Сайгідпаша Умаханов був першим тренером двох олімпійських чемпіонів, своїх племінників — Мурада Умаханова і Мавлета Батирова.[12]

Спортивні результати на міжнародних змаганнях

Виступи на Олімпіадах

ЗмаганняЗбірнаВагова категоріяМісце
Літні Олімпійські ігри 2000 Росіявільна боротьба, до 63 кг Золото
Літні Олімпійські ігри 2004 Росіявільна боротьба, до 60 кг10

На літніх Олімпійських іграх 2000 року в Сіднеї на шляху до півфіналу впевнено перемагав своїх суперників, в тому числі українського борця Ельбруса Тедеєва (13-3). У півфіналі у рівній боротьбі за однаковою кількістю балів переміг за рішенням суддів Чан Дже Сона з Південної Кореї. У фіналі, теж у напруженій боротьбі здолав болгарина Серафима Барзакова. По ходу поєдинку Мурад поступався з рахунком 0-2, але спочатку зміг зрівняти рахунок, а потім за лічені секунди до кінця сутички зумів заробити переможний бал і став олімпійським чемпіоном.[7]

Через чотири роки на літніх Олімпійських іграх 2004 року в Афінах переміг Тевфіка Одабаші з Туреччини, але у другому поєдинку поступився уродженцю Грузії Гії Сіссаурі, що представляв Канаду, і вибув з подальших змагань, посівши 10 місце.

Виступи на Чемпіонатах світу

ЗмаганняЗбірнаВагова категоріяМісце
Чемпіонат світу з боротьби 1997 Росіявільна боротьба, до 58 кг4
Чемпіонат світу з боротьби 1998 Росіявільна боротьба, до 58 кг5

Виступи на Чемпіонатах Європи

ЗмаганняЗбірнаВагова категоріяМісце
Чемпіонат Європи з боротьби 1997 Росіявільна боротьба, до 58 кг Бронза
Чемпіонат Європи з боротьби 1998 Росіявільна боротьба, до 58 кг Срібло
Чемпіонат Європи з боротьби 1999 Росіявільна боротьба, до 63 кг Бронза
Чемпіонат Європи з боротьби 2000 Росіявільна боротьба, до 63 кг Золото

Виступи на Кубках світу

ЗмаганняЗбірнаВагова категоріяМісце
Кубок світу з боротьби 1997 Росіявільна боротьба, до 58 кг Срібло

Виступи на інших змаганнях

ЗмаганняЗбірнаВагова категоріяМісце
Олімпійський кваліфікаційний турнір з боротьби 2000 (Лейпциг) Росіявільна боротьба, до 63 кг Золото

Виступи на змаганнях молодших вікових груп

ЗмаганняЗбірнаВагова категоріяМісце
Чемпіонат світу з боротьби серед юніорів 1994 Росіявільна боротьба, до 50 кг Бронза
Чемпіонат Європи з боротьби серед юніорів 1995 Росіявільна боротьба, до 54 кг Золото
Чемпіонат світу з боротьби серед кадетів 1992 Росіявільна боротьба, до 40 кг Бронза
Чемпіонат світу з боротьби серед кадетів 1993 Росіявільна боротьба, до 43 кг Золото

Примітки

  1. В селении Гельбах Кизилюртовского района эффективно работает тренер по боксу Нурула Дадаев // Официальный сайт МО «[[Кизилюртівський район|Кизилюртовский район]]». 18.01.2016 (рос.). Архів оригіналу за 19.04.2016. Процитовано 05.04.2016.
  2. Статистика виступів на міжнародних змаганнях. Institut für Angewandte Trainingswissenschaft (укр. Інститут прикладних навчальних наук). (англ.)
  3. Статистика виступів на міжнародних змаганнях. Institut für Angewandte Trainingswissenschaft (укр. Інститут прикладних навчальних наук). (англ.)
  4. «Спорт-Экспресс» 26.06.1998 (рос.)
  5. Умаханов Шамиль Мустафаевич // Из истории Хасавюрта (рос.)
  6. Офіційна сторінка Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з вільної боротьби імені Шаміля Умаханова (рос.). Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016.
  7. «Спорт-Экспресс». 02.10.2000 (рос.)
  8. Статистика виступів на міжнародних змаганнях. Institut für Angewandte Trainingswissenschaft (укр. Інститут прикладних навчальних наук). (англ.)
  9. Статистика виступів на міжнародних змаганнях. Institut für Angewandte Trainingswissenschaft (укр. Інститут прикладних навчальних наук). (англ.)
  10. Алавдин Батыров: «У моих детей нет тренеров!» // Федерация спортивной борьбы России. 14.03.2006 (рос.)
  11. Сидней-2000. Адам Сайтиев отомстил за брата // Газета «Коммерсантъ». № 184 від 03.10.2000 (рос.)
  12. Умаханов Сайгидпаша Дарбишевич. Биография // «Кавказский узел»

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.