Унук Ельхайя

Унук Ельхайя (α Змії, Серце Змії, Унукалхай) подвійна зоря в екваторіальному сузір'ї Змії. Маючи видиму зоряну величину 2,64m[9], ця зоря є найяскравішою в сузір'ї, і її можна спостерігати неозброєним оком майже з будь-якої точки Землі. Виміри паралакса дають відстань приблизно 74 світлових роки (22,6 парсека) від Сонця.

Унук Ельхайя

Змія — сузір'я, в якому знаходиться Унук Ельхайя.
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Змія
Пряме піднесення 15г 44х 16.07431с[1]
Схилення +06° 25 32.2633[1]
Видима зоряна величина (V) 2.623
Характеристики
Спектральний клас K2 III
Показник кольору (B−V) +1.167[2]
Показник кольору (U−B) +1.248[2]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) +2.63[3] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: +133.84[1] мас/р
Схил.: +44.81[1] мас/р
Паралакс (π) 44.10 ± 0.19 мас[1]
Відстань 74 ± 0.3 св. р.
(22.68 ± 0.1 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
+0.88 ± 0.03[4]
Фізичні характеристики
Радіус12[5] R
Світність70[6] L
Ефективна температура4,498[7] K
Металічність0.03[7]
Обертання4.3 км/c[7]
Інші позначення
Унукалхай, Серце Змії, 24 Serpentis, HR 5854, HD 140573, SAO 121157, HIP 77070, ADS 9765, CCDM 15442+0626.[8]

Властивості

Унук Ельхайя зоряний гігант спектрального класу K2 III, що витратив водень у своєму ядрі та зійшов із головної послідовності у процесі своєї зоряної еволюції. Інтерферометричні виміри кутового діаметра цієї зорі після корекції на потемніння до краю[10] дають 4,85 ± 0,05 мас[11], що, у свою чергу, дає фізичний радіус приблизно в 12 разів більший за радіус Сонця[5]. Ефективна температура зовнішньої оболонки досягає 4498 K,[7], що надає зорі помаранчевий колір, характерний для зір класу К[12].

Світність зорі приблизно в 38 разів більше за сонячну в оптичному спектрі та в 32 рази більше — в інфрачервоному[6]. Має два супутники: +11,8 m та +13 m з кутовими відокремленнями 58" та 2,3' відповідно.

Примітки

  1. van Leeuwen, F. (November 2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy and Astrophysics 474 (2): 653–664. Bibcode:2007A&A...474..653V. arXiv:0708.1752. doi:10.1051/0004-6361:20078357.
  2. Gutierrez-Moreno, Adelina та ін. (1966). A System of photometric standards 1. Publicaciones Universidad de Chile, Department de Astronomy. с. 1–17. Bibcode:1966PDAUC...1....1G.
  3. Famaey, B. та ін. (January 2005). Local kinematics of K and M giants from CORAVEL/Hipparcos/Tycho-2 data. Revisiting the concept of superclusters. Astronomy and Astrophysics 430 (1): 165–186. Bibcode:2005A&A...430..165F. arXiv:astro-ph/0409579. doi:10.1051/0004-6361:20041272.
  4. Carney, Bruce W. та ін. (March 2008). Rotation and Macroturbulence in Metal-Poor Field Red Giant and Red Horizontal Branch Stars. The Astronomical Journal 135 (3): 892–906. Bibcode:2008AJ....135..892C. arXiv:0711.4984. doi:10.1088/0004-6256/135/3/892.
  5. Lang, Kenneth R. (2006). Astrophysical formulae. Astronomy and astrophysics library 1 (вид. 3rd). Birkhäuser. ISBN 3-540-29692-1.. Радіус (R*) обчислюється за формулою:
  6. Kaler, James B. UNUKALHAI (Alpha Serpentis). Stars (University of Illinois). Процитовано 11 січня 2012.
  7. Massarotti, Alessandro та ін. (January 2008). Rotational and Radial Velocities for a Sample of 761 HIPPARCOS Giants and the Role of Binarity. The Astronomical Journal 135 (1): 209–231. Bibcode:2008AJ....135..209M. doi:10.1088/0004-6256/135/1/209.
  8. UNUKALHAI -- Star in double system. SIMBAD (Centre de Données astronomiques de Strasbourg). Процитовано 11 січня 2012.
  9. Змія // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 173. — ISBN 966-613-263-X.
  10. Потемніння до краю // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 375. — ISBN 966-613-263-X.
  11. Richichi, A.; Percheron, I.; Khristoforova, M. (February 2005). CHARM2: An updated Catalog of High Angular Resolution Measurements. Astronomy and Astrophysics 431: 773–777. Bibcode:2005A&A...431..773R. doi:10.1051/0004-6361:20042039.
  12. The Colour of Stars. Australia Telescope, Outreach and Education (Commonwealth Scientific and Industrial Research Organisation). 21 грудня 2004. Архів оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано 16 січня 2012.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.