Управління військової розвідки Ізраїлю

Управління військової розвідки Ізраїлю, Аман (івр. אמ"ן від івр. אגף המודיעין аґа́ф га-модіїн Управління розвідкою) спецслужба Ізраїлю, структурний підрозділ Генерального штабу Армії оборони Ізраїлю, яке здійснює функції центрального органу управління військовою розвідкою в Армії оборони Ізраїлю.

Управління військової розвідки Ізраїлю
אגף המודיעין
емблема Управління військової розвідки Ізраїлю
Країна:  Ізраїль
Дата заснування: 1948
Юрисдикція: Генеральний штаб Армії оборони Ізраїлю
Штаб-квартира: Тель-Авів
Бюджет: засекречено
Чисельність: засекречено (7 000 службовців у 1996 р.)
Керівництво
генерал-майор Герцль Ха-Леві
 Управління військової розвідки Ізраїлю у Вікісховищі

Поряд із Загальною службою безпеки «Шабак» та Зовнішньо-політичною розвідкою «Моссад», що знаходяться у підпорядкуванні цивільних структур держави Ізраїль, «АМАН» є однією з трьох основних ізраїльських спецслужб.

Історія

Аман сприяв виникненню «Шай». Коли у 1948 р. «Шай» був скасований, а його персонал перейшов до спецслужби «Шабак», то у 1950 р. головна спецслужба Ізраїлю стала проводити реорганізацію, і в 1953 р. перейменувала спецслужбу на «Аман».

Результатом реорганізації стало зміцнення Департаменту розвідки

  • «Шін Мем 10» (Відділ зовнішньої розвідки і Управління агентурної розвідки — мережа арабських агентів), розширення
  • «Шін Мем 2» (перехоплення) і розвідувального відділу ВПС. Там також було відновлене «Підрозділ 131» (так званий «Єгипетський відділ»).

У 1974 р. закінчена була монополія «Амана» на оцінку розвідки (причиною була невдача до війни Судного дня) — оцінку й аналіз здійснювати почали паралельно з Моссадом.

Управління військової розвідки Ізраїлю (Аман) виокремилося в розвідці і не підлягає будь-якому підрозділу розвідки. На відміну від зарубіжних спецслужб розвідка «Аман» фокусує увагу тільки на отриманні інформації військового характеру, оцінюючи її, а потім визначає потенційну військову загрозу для Ізраїлю. Його аналіз потім передається у вигляді щорічних звітів для потреб уряду і воєначальників. Директор Аману має авторитет і статус зіставний із директором Моссаду і Шін-Бєту. В Амані працювало 7000 службовців на момент 1996 р.. Аман разом з Моссадом і Шін Бєтом складає три основні ізраїльські спецслужби.

Завдання

Управління розвідки несе відповідальність за попередження загрози війни та інших ворожих і терористичних дій, складання національної розвідувальної оцінки щодо обстановки у військовій й політичній сферах та надання поточних розвідувальних відомостей, а також за упереджувальну (превентивну) розвідку в Армії оборони Ізраїлю[1].

Основними завданнями Управління розвідки є[2]:

  • Попередження загрози війни;
  • попередження ворожих і терористичних дій (на основі принципів поділу повноважень служб розвідувального співтовариства).
  • Надання армії, міністрові оборони, урядові Ізраїлю та іншим офіційним органам розвідувальних даних та розвідувальної оцінки обстановки для наступних цілей:
    • формування оборонної політики;
    • нарощування бойової потужності Армії оборони Ізраїлю;
    • планування операцій та заходів забезпечення безпеки;
    • оперативне застосування сил під час війни, військових операцій та вжиття заходів забезпечення безпеки.
  • Планування збору розвідувальних даних, здійснюваного всіма підрозділами Армії оборони Ізраїлю, що діють у сфері збору інформації, і спрямування розвідувальних даних силам армії і службами розвідувального співтовариства, включаючи:
    • планування та проведення розвідки джерел електромагнітних сигналів;
    • планування та проведення візуальної розвідки (за винятком заходів, що вживаються в цій галузі військово-повітряними і військово-морськими силами, а також сухопутними військами для поточних потреб з'єднань дивізійного складу й підлеглим);
    • планування та проведення агентурної розвідки у країнах-об'єктах розвідки і у терористичних організаціях (на основі принципів поділу повноважень служб розвідувального співтовариства) й отримання відомостей за допомогою допиту військовополонених;
    • планування та проведення розвідки на основі відкритих джерел і отримання відомостей за допомогою вивчення трофейних озброєнь і документації;
    • планування та проведення спеціальних операцій зі збору розвідувальних даних;
    • планування та затвердження проведення аерофоторозвідки (за винятком аерофотознімання, застосовуваної військово-повітряними силами для власних цілей), обробка та аналіз отриманих зображень і визначення пріоритетів у поширенні отриманих відомостей (за винятком сфер відповідальності військово-повітряних сил і військово-морських сил).
  • Обробка, аналіз й оцінка зібраної інформації, формування розвідувальної оцінки обстановки та розвідувальних зведень.
  • Контроль і перевірка процесів роботи підрозділів Армії оборони Ізраїлю, що діють у царині розвідувального аналізу.
  • Несення відповідальності за інформаційну безпеку в Армії оборони Ізраїлю та попереджувальні заходи безпеки.
  • Формування політики здійснення заходів щодо введення противника в оману (дезінформація), підготовка та виконання планів подібних заходів.
  • Планування, розробка та проведення заходів психологічної війни.
  • Визначення інструкцій для діяльності військової цензури.
  • Планування та проведення дій в області картографії, включаючи надання карт, картосхем і картографічних даних всім підрозділам Армії оборони Ізраїлю.
  • Несення виняткової відповідальності за формування політики зовнішніх зносин Армії оборони Ізраїлю у галузі розвідки.
  • Підготовка підрозділів управління до виконання завдань і функцій управління в рамках плану нарощування бойової потужності та бойової підготовки Армії оборони Ізраїлю.
  • Професійна відповідальність за формування розвідувальної доктрини Армії оборони Ізраїлю.

Структура

На чолі Управління розвідки є керівник Управління (івр. ראש אמ"ן, рош ама́н), офіцер у званні генерал-майора (алуф).

В структуру управління входять, крім іншого:

  • Служба розвідки (івр. חיל המודיעין, Хейль га-Модіїн) — відповідальна за підготовку і управління персоналом підрозділів військової розвідки, а також за матеріально-технічне забезпечення й виконання інших організаційних завдань. На чолі служби є Головний офіцер розвідки (івр. קמנ"ר, камна́р), офіцер у званні бригадного генерала (тат-алуф), що знаходиться в підпорядкуванні керівника управління.
    • У підпорядкуванні Службі розвідки знаходяться, крім іншого, підготовчі установи, включаючи 15-ту навчальну базу — Школа розвідки (івр. בה"ד 15, ба́гад хаме́ш-есрє).
  • Відділ розвідувального аналізу (івр. חטיבת המחקר, хатіва́т га-мехка́р) — відповідальний за аналіз розвідданих та подання розвідзведень командуванню армії та політичному ешелонові влади. У складі відділу діє також Контрольний департамент (івр. מחלקת הבקרה, махле́кет га-бакара́), у відповідальність якого входить критичний аналіз висновків і аналіз зведень відділу.

У цього Управління є в підпорядкуванні підрозділи військової розвідки, що організаційно входять до складу відповідних підрозділів:

  • Розвідувальне управління ВПС (івр. להק המודיעין, ла́гак га-модіїн, скорочено івр. למד"ן ламда́н);
  • Розвідувальне управління ВМС (івр. מספן המודיעין, міспа́н га-модіїн, скорочено івр. מד"ן мада́н);
  • Окружні підрозділи розвідки в Північному, Центральному та Південному військовому окрузі.

Сили військовий (тактичної) розвідки (івр. חיל האיסוף הקרבי, хейль га-ісу́ф га-краві, у минулому івр. חיל מודיעין השדה, хейль модіїн га-саде́) знаходяться не у віданні Управління розвідки, а у веденні Командування сухопутних військ армії Ізраїлю.

Керівники

Керівники Управління військової розвідки Ізраїлю
Початок Кінець Ім'я
11948 рік1949 рікполковник Ісер Бєєрі
21949 р.1950 р.полковник Хаїм Херцог
31950 р.1955 р.полковник Біньямін Джиблі
41955 р.1959 р.генерал-майор Йєхошафат Харкабі
51959 р.1962 р.генерал-майор Хаїм Херцог
61962 р.1963 р.генерал-майор Меір Аміт
71964 р.1972 р.генерал-майор Арон Ярів
81972 р.1974 р.генерал-майор Елі Зейра
91974 р.1978 р.генерал-майор Шломо Газіт
101979 р.1983 р.генерал-майор Йехошуа Сагі
111983 р.1985 р.генерал-майор Егуд Барак
121986 р.1991 р.генерал-майор Амнон Липкін-Шахак
131991 р.1995 р.генерал-майор Урі Сагі
141995 р.1998 р.генерал-майор Моше Яалон
151998 р.2002 р.генерал-майор Амос Малка
162002 р.2006 р.генерал-майор Арон Зеєві-Фаркаш
172006 р.22.11.2010 р.генерал-майор Амос Ядлін
1822.11.2010 р.22.09.2014 р.генерал-майор Авів Кохаві
1922.9.2014 р.донинігенерал-майор Герцль Ха-Леві

Примітки

  1. Вказівка верховного командування № 2.0104 «Управління розвідки», пункт 2.
  2. Вказівка верховного командування № 2.0104 «Управління розвідки», пункт 3.

Джерела

  • Ian Black, Benny Morris // Mossad, Shin Bet, Aman, Palmyra 1994, ISBN 3-930378-02-7 (англ.)
  • Normam Polmar, Thomas B. Allen // Księga szpiegów. Encyklopedia, Wyd. Magnum, Warszawa 2000, ss. 702. ISBN 83-85852-27-1 (hasło «Aman» na s. 18-19) (пол.)
  • Samuel M. Katz // AMAN. Wywiad wojskowy Izraela, Wyd. Bellona, Oficyna Wydawnicza Rytm, Warszawa 1999, ss. 391. Seria: Kulisy Wywiadu i Kontrwywiadu, ISBN 83-87893-30-7, ISBN 83-11-09013-0 (пол.)
  • Gordon Thomas // Szpiedzy Gideona. Tajna historia Mossadu, Wyd. Magnum, Warszawa 2000, ss. 364. ISBN 83-85852-51-4 (пол.)
  • Guido Knopp // Elita szpiegów, Dom Wydawniczy Bellona, Warszawa 2004, s. 216. Seria: Kulisy Wywiadu i Kontrwywiadu, ISBN 83-11-09826-3 (пол.)

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.