Психологічна війна

Психологі́чна війна́ (англ. Psychological warfare (PSYWAR)) — сукупність різних форм, методів і засобів впливу на людину з ціллю зміни в бажаному напрямку її психологічних характеристик (поглядів, думок, ціннісних орієнтацій, настроїв, установок, мотивів, стереотипів поведінки), а також групових норм, масових настроїв, суспільної свідомості в цілому.[1]

Військова справа
та
Війна
Зброя

В Міністерстві оборони США цей термін означає «планове використання пропаганди і інших психологічних дії, що мають за основну мету вплив на думки, емоції, стосунки, і поведінку ворожих іноземних груп, таким чином, щоб підтримувати досягнення національних завдань.»[2] Попри те що в США настанова FM-33-5 «Ведення операцій психологічної війни» діяла з серпня 1949 року,засоби ведення ПВ набули особливої актуальності під час війни в Кореї(1950-1953) коли за перші 1,5 року із ЗС США дезертирували 47 тисяч чоловік[3].

На відміну від психологічних операцій, котрі окрім локального характеру також вирізняються можливістю застосування і щодо власного населення, термін ПВ, як правило, застосовують на означення сукупності операцій супроти іншої країни під час військових конфліктів чи економічних воєн. Оскільки психологічна війна ведеться за допомогою інформації, то розглядається як вид інформаційної війни. Частина фахівців поєднує ці явища термінологією «інформаційно-психологічна війна»[4].

Під час тривалих військових конфліктів та бойових дій, на відміну від безповоротніх чи санітарних, може призвести до психогенних[5] втрат особового складу.

Походження терміну

Першим цей термін вжив британський аналітик і історик Фулер (J.F.C. Fuller)[джерело?], який спрогнозував, що, можливо, колись виключно психологічна війна замінить традиційну війну. Пізніше він згадується в книзі «Психологічна війна»[6] колишнього американського розвідника Поля Лайнбарджера, яка вийшла в 1948 році.

Вислови на тему
Захопи їхні думки, а серця і душі послідують за ними.

— Невідомий автор

Куди думки — туди енергія, куди енергія — туди плоть.

— Лобсанг Рампа

Див. також

Примітки
  1. Словарь-справочник по социальной психологии Автор: В. Г Крысько
  2. Phil Taylor (1987). Glossary of Relevant Terms & Acronyms Propaganda and Psychological Warfare Studies University of Leeds UK. University of Leeds UK. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 19 квітня 2008.
  3. Психологічна боротьба у війнах XX століття
  4. Н. О. Марута, М. В. Маркова Інформаційно-психологічна війна як новий виклик сучасності: стан проблеми та напрямки її подолання
  5. Крысько В. Г. Секреты психологической войны (цели, задачи, методы, формы, опыт) — Мн.: Харвест, 1999. — 448 с.
  6. Paul M. A. Linebarger Psychological Warfare

Джерела
  • Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х . :Право, 2015.
  • Е. С. Сенявская. Психология войны в XX веке: исторический опыт России. — Москва: РОССПЭН, 1999. — 383 с.(рос.)
  • Paul Lazarsfeld & Robert Merton // «Mass Communication, Popular Taste, and Organized Social Action». — New York, 2004. (англ.)
  • Gene Sharp // «From Dictatorship to Democracy: A conceptual framework to liberation». — Boston, 1994. (англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.