Шабак

«Загальна служба безпеки та контррозвідки» (потім за назвою «Загальна служба безпеки Ізраїлю») була створена на базі служби «Шай» (ширут Єдіот) — служби безпеки Хагани 30 червня 1948 р.[1].

Творцем і першим керівником ШАБАКу був Ісер Гарель. Перші два роки служба безпеки входила до складу збройних сил Ізраїлю, її керівник отримав звання підполковника[3]. Потім служба ШАБАК перейшла в підпорядкування прем'єр-міністра Ізраїлю.

Ісер Гарель розгромив від'єднаних від «Ірґуну» ультраправу групу «Лехі» Аврама Штерна і заарештував практично всіх її активістів, за винятком майбутнього прем'єр-міністра Іцхака Шаміра, якого згодом залучив до роботи в ізраїльській розвідці.

У 1949 році Гарель наказав виявляти членів компартії, які наймалися на військові заводи, фотографувати активістів і підслуховувати розмови. Одночасно він вичистив з власної служби членів «лівих партій», зокрема начальника відділу спеціальних операцій Ґершона Рабиновича, який зраджував, на думку Гареля , усі секрети служби передавав колегам політпартії «МАПАМ»[3].

У 1950-і роки служба «ШАБАК» активно працювала проти правих радикалів з «Лехі», але найбільші її зусилля всередині країни були спрямовані проти лівих активістів з партії «МАПАМ», з яких перший керівник ШАБАКу на ім'я Ісер Харель мав підозри щодо шпигунства на користь комуністичних країн.

У 1952 р. Гарель був призначений директором зовнішньої розвідки «Моссад» замість Реувена Шілоаха. Одночасно він очолив комітет керівників розвідслужб «Вараш», і фактично став керівником усіх спецслужб Ізраїлю. Прем'єр-міністр Давид Бен-Ґуріон називав його як «мемуне», у перекладі — «відповідальний». До 1963 р. призначення керівника ШАБАКу було чистою формальністю, оскільки всю роботу контролював Гарель і всі співробітники підпорядковувалися власне йому.

У 1950 р. були арештовані троє військовослужбовців за звинуваченням у шпигунстві на користь Польщі, у 1956 р. — радянський агент в Міністерстві закордонних справ Ізраїлю Зеєв Авні, у 1960 р. — працював на чехословацьку розвідку професор фізики Курт Сіта[4].

Найбільш відомою справою того часу стала справа полковника Ісраеля Беєра, який був арештований 1 квітня 1961 р. і засуджений до 15 років тюремного ув'язнення за шпигунство на користь СРСР[3][5].

З 1967 р. ШАБАК подвоїла свою активність в Юдеї та Самарії, секторі Гази і на Голанських висотах, з метою запобігання терористичним актам зі сторони арабського населення[1].

Після угону палестинськими терористами ізраїльського літака «Ель-Аль» в Алжир 22 липня 1968 р. і вбивства ізраїльських спортсменів на Мюнхенській Олімпіаді в 1972 році організацією «Чорного вересня» ШАБАК створив свої відділення у всьому світі для захисту ізраїльських об'єктів, які можуть стати об'єктом уваги терористів[1].

У 1983 р. ШАБАКом був викритий великий радянський шпигун Маркус Клінґберґ, завербований ще під час Другої світової війни. Клінґберґ передавав радянській розвідці матеріали секретного Інституту у Нес-Ціона, що займався проблемами ЗМУ[6].

Найбільшим прорахунком ШАБАК, крім незапобігання вбивства Іцхака Рабіна, вважається справа Мордехая Вануну, який працюючи в ядерному центрі в м. Дімоні зумів зробити й винести звідти фотографії, а потім після звільнення безперешкодно виїхати з країни та видати в 1986 р. найбільш секретні відомості про наявність в Ізраїлі ядерної зброї.

У 1987 р. був заарештований агент КДБ СРСР Шабтай Калманович, а в 1988 р. за допомогою «перебіжчика» Олександра Ломова розкрита ціла мережа ПГУ КДБ у складі Романа Вайсфельда, Григорія Лондіна, Анатолія Гендлера і Самуїла Мактея[7][8].

У вересні 2002 р. Служба безпеки розкрила групу з 11 ізраїльтян на чолі з підполковником Армії оборони Ізраїлю, які займалися шпигунством на користь «Хезболи». Офіцер надавав ліванським терористам карти північної частини Ізраїлю із зазначенням дислокації військ, а також інформацію про підготовлювання операції і маневрів уздовж північного кордону країни. Натомість він отримував від «Хезболи» гроші і наркотики загальною сумою 100 тисяч доларів[9].

12 грудня 2005 р. ШАБАК заарештувала 58-річного Джіріса Джіріса, колишнього главу ради громади селища Фасута в Галілеї. Слідство вважало, що Д. Джіріс в 2004 р. був завербований іранською розвідкою з метою шпигунства проти Ізраїлю. Але в Ірані сподівалися на те, що Д. Джіріс зможе стати депутатом Кнесету та отримає доступ до цікавої інформації для розвідки[10].

Згідно повідомлення «BBC» ШАБАК складається з трьох департаментів[11]:

1. Департамент у арабських справах (займається протидією арабському терору в Ізраїлі);
2. Департамент у неарабських справах (займається проникненням у резидентури іноземних розвідок і дипломатичних місій неарабських країн в Ізраїлі);
3. Департамент охорони та безпеки (займається охороною уряду Ізраїлю, посольств, важливих підприємств, банків, літаків ізраїльських авіакомпаній тощо).

• Прохоров Д. П. // «Спецслужбы Израиля». — г. Москва: изд. «Олма-пресс», 2003 г. — 384 с. — (Досье. Спецслужбы мира). — 3000 экз. — ISBN 5765421024 (рос.)
• Gordon Thomas – Szpiedzy Gideona: Tajna Historia Mossadu – Wydawnictwo Magnum 2000 (пол.)
• Guido Knopp – Elita Szpiegów (Kulisy Wywiadu i Kontrwywiadu) Dom wydawniczy Bellona Warszawa 2004 (пол.)
• Normam Polmar, Thomas B. Allen – Księga Szpiegów, Wydawnictwo Magnum Warszawa 2000 (пол.)
• Yousef, Mosab Hassan (3 березня 2010). Son of Hamas. Carol Stream, Illinois: Tyndale House. с. 288. ISBN 978-1-4143-3307-6. (англ.)