Урожайне (Чортківський район)
Урожа́йне — село в Україні, у Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Дзвіна, на південному сході району.
| село Урожайне | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Чортківський район |
| Громада | Мельнице-Подільська селищна громада |
| Рада | Урожайнівська сільська рада |
| Основні дані | |
| Населення | 313 |
| Територія | 1.677 км² |
| Густота населення | 186.64 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48755 |
| Телефонний код | +380 3541 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°33′58″ пн. ш. 26°16′33″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
181 м |
| Водойми | Дзвіна |
| Відстань до районного центру |
50 км |
| Найближча залізнична станція | Іване-Пусте |
| Відстань до залізничної станції |
15 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48755, с.Урожайне |
| Сільський голова | Шмигельська Мирослава Едуардівна[1] |
| Карта | |
  Урожайне | |
 Урожайне | |
| Мапа | |
| |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Мельнице-Подільської селищної громади [2]
До 1964 називалося Бабинці.
Населення — 306 осіб (2007).
Географія
Село розташоване на відстані 371 км від Києва, 120 км — від обласного центру міста Тернополя та 31 км від міста Борщів.
Назва
До 1964 року село називалося Бабинці. Аби відрізнити його від Бабинець від Кривча спершу у Борщівському повіті, а потім у Борщівському районі, село називали Бабинці від Звенигорода. Радянська назва, котра не має жодного історичного підґрунтя, мала би характеризувати урожайні землі, на яких розташоване село[3].
Історія
На початку 19 століття селом володіла графиня Катерина Коссаковська.
Діяли «Просвіта» та інші товариства.
У 1914 році село утворювало окрему гміну Бабинці від Звенигорода. Склад гмінної ради на 1914 рік[4]:
- війт — Максим Кукуруза (обраний 1912 року)
- заступник війта — Антоній Маркевич (обраний 1912 року)
- писар — Теодор Деркач (обраний 1912 року)
- касир — Онуфрій Чорний (обраний 1912 року)
- жандарм — Гаврило Горащук (обраний 1914 року)
З 621 морґа землі 409 належало громаді, а 212 поміщику графу Юзефу Козебродському[4].
| Полеглі члени ОУН і вояки УПА[5] | ||||
|---|---|---|---|---|
| № | П. І. Б | Р. Н. | Р. С. | Коротка інформація |
| 1 | Балан Василь Гаврилович | невідомий | невідомий | Член ОУН. Підрайоновий юнацької сітки ОУН. Пропав безвісти. |
| 2 | Басараба Василь | невідомий | 1944 | Симпатик ОУН. Розстріляний НКВС за відмову зрубати хрест на могилі Героїв. Похований у с.Бабинці |
| 3 | Піндус Франко Миколайович | невідомий | невідомий | Член ОУН. Зв'язковий ОУН. Розстріляний НКВС. |
| 4 | Рудяк Петро Іванович | 1927 | початок вересня 1944 | Симпатик ОУН. Розстріляний НКВС. Похований у с.Бабинці. |
| 5 | Шестопальчук Михайло Теодорович | невідомий | 8 грудня 1945 | Член ОУН (псевдо «Дуб»). Командир відділу УПА. Загинув під час бою з військами НКВС у с.Вовківці (Дністрове). Похований у с.Вовківці. |
| 6 | Шибинський Володимир Васильович | невідомий | невідомий | Член ОУН. Заарештований армійською контррозвідкою «Смерш» 1944 р. Пропав безвісти. |
До 2015 було центром сільради, якій підпорядковувалося села Дзвенигород і Латківці. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади.
Увійшло до складу Чортківського району після ліквідації Борщівського 17 липня 2020 року[6].
Населення
У 1810 році в селі була 51 родина, 48 житлових будинків і 221 мешканець[7].
У 1914 році в селі мешкало 70 осіб[4].
| Мова | Число осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 99,36 | |
| російська | 0,64 |
Пам'ятки
Є церква Успіння Пресвятої Богородиці (1860, кам'яна).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992).
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ 1 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, ПАП «Надія», цегельний завод, торговельний заклад.
Примітки
- Органи місцевого самоврядування в області станом на 2 квітня 2009р.
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 22 жовтня 2021.
- Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 172.
- Літопис Борщівщини: Історико-краєзнавчий збірник. — Борщів, 1993. — Вип.4
- Мизак Н. За тебе, свята Україно. Кн. 1: Південне Надзбруччя у визвольних змаганнях ОУН-УПА. — Чернівці: «Буковина», 1998. — 448 с.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Акт передачі Тернопільського краю Австрією Росії (Leschyński Jan. Rzady Rosyjskie w kraju Tarnopolskim. 1809–1815. — Kraków, Warszawa, 1903. — S. 198–204). Лещинський Ян. Російський уряд в Тернопільському краї. 1809–1815. — Краків, Варшава, 1903. — С. 198–204.
Література
- В. Уніят. Урожайне // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 497.