Утрехтський мир (1713)

Утрехтський мир — загальна назва ряду двосторонніх мирних договорів, який поряд з Раштаттським миром 1714 року завершив Війну за іспанську спадщину.

Утрехтський мир
Тип	мирна угода
Місце	Утрехт
Підписанти	Голландська республіка
Медіафайли у Вікісховищі

Утрехтський мир

Договори підписувалися в голландському місті Утрехті:

• 11 квітня 1713 року — між Францією і її противниками (Великою Британією, Республікою З'єднаних провінцій, Пруссією, Савойським герцогством, Португалією),
• 13 липня 1713 року — англо-іспанський і іспано-савойський договори.
• 26 червня 1714 року — договір між Іспанією і Республікою З'єднаних провінцій,
• 6 лютого 1715 року — договір між Іспанією і Португалією.

Умови миру визнавали Філіпа V Бурбона іспанським королем, але він відрікався за себе і своїх спадкоємців від прав на французький престол. До Великої Британії відходили від Іспанії Гібралтар і порт Маон на острові Менорка, від Франції — землі навколо Гудзонової затоки, Акадія, острів Ньюфаундленд. Крім того, Велика Британія одержала ряд привілеїв у торгівлі з іспанськими колоніями, в тому числі право асієнта. До Савойї від Іспанії переходив острів Сицилія, князівство Монферрат, частина герцогства Міланського. Пруссія одержала частину Верхнього Гелдерну. Франція визнала за курфюрстом Браденбурзьким титул короля Пруссії. Франція закріпила за собою права на князівство Оранж.

У цілому Утрехтський мир зміцнював торговельну і колоніальну могутність Великої Британії. Велика Британія поступово зміцнювала свій вплив на планеті, що згодом перетворить її на «кузню всього світу».