Фабрика імені Крупської

Кондитерська фабрика імені Крупської, Фабрика імені Крупської (рос. Фабрика имени Крупской, Кондитерская фабрика имени Крупской) — російське підприємство з виготовлення кондитерських виробів, яке розташовувалося у Володимирському окрузі Санкт-Петербургу. Нині існує в об'єднанні під назвою «Оркла Брендс Росія»[2]. Основна продукція — шоколадні цукерки. Найвідоміші марки — «Ведмедик на Півночі» (рос. Мишка на Севере)[2], «Грильяж».

Кондитерська фабрика
імені Н. К. Крупської
рос. Кондитерская фабрика имени Н. К. Крупской
Тип акціонерне товариство
Форма власності акціонерне товариство
Галузь харчова промисловість,
МСГК-1073
Спеціалізація виробництво
Гасло

«Шоколад, зберігаючий тепло традицій»

[1]
Засновано 1938
Закриття (ліквідація) 2017
Штаб-квартира  Росія,
м. Санкт-Петербург 59°55′12″ пн. ш. 30°20′45″ сх. д.
Продукція кондитерські вироби
Холдингова компанія «Orkla»
www.orklabrands.ru

Історія

У 1938 р. ця фабрика була створена[1] в м. Ленінграді відповідно до наказу Наркомхарчопрому СРСР на базі фабрики-кухні, і спеціалізувалася на випуску шоколаду; названа на честь доктора педагогічних наук Надії Крупської.

У роки Другої світової війни фабрика працювала переважно для фронту не припиняючи роботу, виробляючи кондитерські вироби на різних замінниках.

У 1943 р. було вироблено 3 тонни цукерок «Ведмедик на півночі»[3] (від 1966 р. ця марка стала власним товарним знаком фабрики).

Розвій фабрики стався в Радянському Союзі. У 1956 р. їй було присвоєно звання «Підприємство відмінної якості»[2], в 1961 р. — отримало звання «Підприємство високої культури виробництва».

У 1970–1980 рр. фабрика входила до складу Ленінградського виробничого об'єднання кондитерської промисловості.

У 1992 р. за програмою приватизації фабрика стала акціонерним підприємством.

У 1995–1996 рр. відбулася реконструкція цукеркового цеху.

У 2006 р. 75% акцій фабрики купила норвезька бізнес-група «Orkla»[1].

У 2011 р. норвежці запустили процес злиття фабрики з приналежним їм кондитерським об'єднанням «СладКо»[4][2].

Тепер це об'єднання з кондитерською фабрикою імені Крупської носить назву «Оркла Брендс Росія»[2]. З 2012 р. розпочато консервацію фабрики і переведення частини виробництва на майданчик у село Розбігаєве, влітку 2014 р. фабрика була остаточно закрита та продана девелоперській будівельній компанії «Піонер» під забудову її території суспільно-діловим центром[5].

Графічний дизайн продукції

Від 1967 р. і до початку XXI ст. підприємство співпрацювало з провідними художниками-фахівцями у галузі графічного дизайну, які створили пам'ятний образ випускаємої на підприємстві продукції: І. Є. Омінін[6], Д. Б. Грушевський, П. Я. Лубковський[7], Т. В. Лук'янова[8], Г. Г. Ольхович.

Етикетки фабрики цього періоду знайшли багато шанувальників, які активно реагують на кожну зміну художнього оформлення упаковки[9].

Цукеркові коробки, випущені підприємством, стали предметом колекціонування та отримали дипломи міжнародних виставок[2].

Ці твори промислової графіки зберігаються в Державному Російському музеї, у Державному музеї історії Санкт-Петербургу і в приватних колекціях[10].

Примітки
  1. «КОНДИТЕРСКАЯ ФАБРИКА ИМЕНИ КРУПСКОЙ Архівовано 19 грудня 2016 у Wayback Machine.», сайт "Справочник предприятий Северо-Западного федерального округа России" (рос.)
  2. «Кондитерская фабрика им. Н. К. Крупской», сайт ООО «Медиа Сервис» (рос.)
  3. «Мишка» спасён. Санкт-Петербургские Ведомости. 06.07.2001. Архів оригіналу за 08.12.2014. Процитовано 1 січня 2010. (рос.)
  4. В результате 24 февраля 2011 было создано единое предприятие «Оркла Брэндс Россия» Архівовано 4 січня 2012 у Wayback Machine., сайт ООО «Славянка-торг» (рос.)
  5. Михаил Золотоносов (28 травня 2015). «Надо ли гордиться тем, чем гордятся петербургские архитекторы». 812-онлайн. Процитовано 11 липня 2015. (рос.)
  6. Основатель ленинградской школы графического дизайна, «Три возраста Игоря Оминина» в Галерее «КвадраТ», 2008 г., сайт «Российская сеть культурного наследия» (рос.)
  7. Товарные знаки из Ленинграда (рос.)
  8. Надеждинская Ю., «Она рисовала Алёнку», Санкт-Петербургский Курьер — № 22 (429), — 2008 г. — С.27. (рос.)
  9. Юлия Арсентьева, Верните старого Мишку, «Битва за медведя», сайт «Студенческая газета Gaudeamus», 2010 г. (рос.)
  10. «Биография: Лукьянова Татьяна Владимировна, художник Архівовано 18 жовтня 2011 у Wayback Machine.» (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.