Фанні Ватерман

Фанні Ватерман (англ. Fanny Waterman; 22 березня 1920, Лідс — 20 грудня 2020) — британська піаністка та музичний педагог.

Фанні Ватерман
англ. Fanny Waterman
Народилася 22 березня 1920(1920-03-22)[1]
Лідс, Західний Йоркшир, Велика Британія
Померла 20 грудня 2020(2020-12-20)[2] (100 років)
Ilkleyd, Брадфорд, Західний Йоркшир, Йоркшир і Гамбер, Англія, Велика Британія[3]
Країна  Велика Британія
Діяльність Піаністка, музичний педагог
Alma mater Королівський коледж музики
Знання мов англійська
Заклад Leeds College of Musicd
Жанр класична музика
У шлюбі з Geoffrey Michael de Keyserd[1][4]
Нагороди

Життєпис

Фанні Ватерман народилась в родині єврейських емігрантів з Російської імперії — ювеліра Меєра Ватермана (Вассермана) та його дружини Мері (в дівоцтві Берман). З 17 років навчалася під керівництвом Тобайаса Маттея, потім вступила до Королівського коледжу музики, де її вчителем був Сіріл Джеймс Сміт. У 1941 році відкрила своїм виступом концертний сезон в Лідсі. Під час Другої світової війни давала концерти з Генрі Вудом в Альберт-Холлі[5].

У 1950 році, після народження дитини, відмовилась від концертної діяльності та повністю зосередилася на викладанні. До самого 2006 року працювала в Лідському музичному коледжі; серед її учнів, зокрема, Бенджамін Фріт. Продовжувала давати майстер-класи у Вашингтоні, Сеулі, Пекіні, Ганновері, Лейпцигу[6].

Спільно з Маріон Штайн, графинею Гарвуд, написала низку популярних музичних посібників, в тому числі книгу «Я і моє фортепіано» (англ. Me and my piano; 1989), яка витримала багато перевидань, та заснувала Лідський міжнародний конкурс піаністів (1961), який очолювала. Входила до складу жюрі багатьох міжнародних конкурсів, в тому числі Міжнародного конкурсу імені Петра Чайковського (1986), Міжнародного конкурсу піаністів імені А. Рубінштейна, I Китайського міжнародного конкурсу піаністів[7].

Віце-президент Європейської асоціації викладачів фортепіано (з 1975) та Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів (1992—2000); віце-президент (1999—2009)[7], президент (з 2009) Міжнародного фестивалю в Гаррогейті (Північний Йоркшир).

Фанні Ватерман померла 20 грудня 2020 року в будинку для людей похилого віку в курортному місті Ілклі, Західний Йоркшир, у віці 100 років[8].

Особисте життя

У 1944 році вийшла заміж за Джеффрі де Кайзера, лікаря. В подружжя народились двоє синів. Шлюб протривав до смерті чоловіка у 2001 році[6].

Відзнаки

Примітки
  1. Who's Who — (untranslated), 1849.
  2. https://www.leedspiano.com/announcement/
  3. https://www.nytimes.com/2020/12/26/arts/music/fanny-waterman-dead.html
  4. Forthcoming Marriages — Leeds: 1944. — Iss. 30265. — P. 2. — ISSN 0963-1496
  5. Dame Fanny Waterman: A liftime in music (англ.). BBC. 26 жовтня 2012. Процитовано 31 березня 2014.
  6. Elgot J. (8 липня 2010). Interview: Dame Fanny Waterman (англ.). Jewish Cronicle online. Процитовано 31 березня 2014.
  7. Fanny Waterman (англ.). Debrett's. Процитовано 31 березня 2014.
  8. Announcement | Leeds International Piano Competition (en-GB). Процитовано 25 грудня 2020.

Посилання
  • Dame Fanny Waterman DBE. Leeds Music People (англ.). Leeds City Council. 2003. Процитовано 31 березня 2014.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.