Фарнабаз II

Фарнабаз (дав.-гр. Φαρνάβαξοσ) перський сатрап, що управляв північно-західною частиною Малої Азії (сатрапія Δασκυλιτις Геллеспонтської Фригії).

Фарнабаз II
 
Народження: 5 століття до н. е.
Смерть: 4 століття до н. е.
Сузи, Сузіана
Рід: Pharnacid Dynastyd
Батько: Фарнак II (сатрап)
Шлюб: Апама
Діти: Артабаз II

 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Походив з роду Фарнакідів, гілки династії Ахеменідів. Син Фарнака II, сатрапа Геллеспонтської Фригії. Фарнабаз з 413 до н. е. допомагав спартанцям[1], але вже в 410 до н. е. уклав окремий мирний договір з Алківіадом[2]. Хоча він зберігав вірність цареві, однак у той час як Кір був верховним намісником, залишався в своїй провінції[3].

У війні з Персією400 до н. е.) спартанці, внаслідок укладеного ними особливого договору з Тіссаферном, звернули свої напади спершу під початком Фімброна і Деркілліда, а потім Агесілая — головним чином проти провінції Фарнабаза[4]. Останній незабаром відправився в Персію, звинуватив там Тіссаферна у зраді, домігся того, що його відкликали, і досяг спорядження флоту, на чолі якого був поставлений Конон Афінський397 до н. е.). Агесілая він за допомогою перемовин спонукав залишити свою область[5][6].

Після битви при Кніді доби Коринфської війни він оголосив про свободу приморським громадам, спустошив в наступному році берега Лаконії, але незабаром повернувся назад[7]. Незабаром після цього, у 388 році до н. е. він був покликаний до двору, удостоївся великих почестей і одружився з дочкою царя Артаксеркса[8]; проте в Малу Азію він більше не повертався. Замість нього сатрапом Геллеспонтської Фригії став його син Аріобарзан.

У 374 до н. е. він відправився разом з Іфікратом проти Єгипту, куди вже раніше здійснював похід[9], але внаслідок взаємної заздрості вождів кампанія проти Єгипту закінчилася ганебної невдачею. З цих пір Фарнабаз зовсім зник з історичних терен.

Примітки

  1. Фукідід 8, 6 слл. 39. 80
  2. Плутарх. Алківіад. 31.
  3. Ксенофонт. Еллінська історія. 3, 1, 9.
  4. Ксенофонт. Еллінська історія 3, 2. 4.
  5. Плутарх. Агесілай. 6.
  6. Ксенофонт. Еллінська історія. 4, 3, 11.
  7. Ксенофонт. Еллінська історія. 4, 8.
  8. Плутарх. Артаксеркс 27
  9. Ісократ. Панегірик. 39;

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.