Фаріон Ірина Дмитрівна

Народний депутат України
7-го скликання
ВО «Свобода» 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014
Ірина Дмитрівна Фаріон
Народилася 29 квітня 1964(1964-04-29) (57 років)
Львів, Українська РСР,  СРСР
Громадянство  Україна
Національність українка
Місце проживання Львів,  Україна
Діяльність науковець, політик, громадянський діяч
Alma mater Львівський державний університет ім. Івана Франка
Науковий ступінь доктор філологічних наук
Заклад Національний університет «Львівська політехніка»
Членство Верховна Рада України VII скликання
Посада Народний депутат України (2012)
Партія КПРС (1988–1991)
ВО Свобода (2005–нині)
Конфесія Українська греко-католицька церква
Діти Софія Семчишин
Сайт farion.info

Іри́на Дми́трівна Фаріо́н (нар. 29 квітня 1964, Львів) — українська мовознавиця, педагогиня, політична і громадська діячка.

Членкиня Політради ВО «Свобода», Народна депутатка України VII скликання (2012—2014),[1] голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.[2] Докторка філологічних наук, професорка НУ «Львівська політехніка».[3]

Життєпис

Виховувалась у родині бібліотекарки Ярослави Степанівни й слюсаря Дмитра Івановича Фаріонів. З раннього дитинства виявляла потяг до книг. Часто збирала сусідських дітей і розповідала їм філологічні та історичні цікавинки, які прочитала. Ірина не ходила у дитсадок, оскільки її мама працювала у бібліотеці за змінним графіком — у першу й другу зміни. Мешкали у Львові у власному будинку. До трирічного віку Іринка залишалася з бабусею по маминій лінії, а коли не стало бабусі, — за нею дивився дідусь. Родина тісно спілкувалася з хрещеною мамою Марією. За словами матері, «з Іринкою всі любили залишатися, бо вона була така чемна, що ми навіть припустити не могли, що вона може щось „втнути“ не те»[4].

У 1971—1981 роках навчалася у Львівській середній школі № 75 ім. Лесі Українки. Відразу після закінчення школи з 1981 по 1982 працювала бібліотекарем Обласної бібліотеки для юнацтва ім. 40-річчя ВЛКСМ.

З 1982 по 1987 рр. навчалася на філологічному факультеті (українська філологія) Львівського державного університету ім. І. Франка, який закінчила з відзнакою. Ще студенткою, в 1986 влаштувалася лаборантом катедри загального мовознавства Львівського державного університету ім. І. Франка, згодом очолила Центр україністики на катедрі фольклористики (до 1991).

В 1990—1995 рр. погодинно працювала викладачкою на катедрі мов Львівського державного інституту прикладного мистецтва (тепер Академія мистецтв), де читала курси української мови як іноземної, культури мови, української літератури (від XI до XX ст.)

В 1996 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Антропонімійна система Верхньої Наддністрянщини кінця ХVIII — поч. ХIХ ст. (прізвищеві назви)» (науковий керівник професор Михайло Худаш) і здобула ступінь кандидатки філологічних наук.

В 1998 році започаткувала зі студентами Інституту архітектури НУ «Львівська політехніка» проєкт політичного плаката і малюнка «Мова – твого життя основа», що тривав упродовж десятьох років (1998—2008), як вислід — видано чотири добірки мовних плакатів: «Мова — твого життя основа» (2001), «Я на сторожі коло їх поставлю Слово» (2002), «Мова — краса і сила» (2007), «Слово — меч духовний» (2012).

У 2003 році промосковські сили Львова намагалися відкрити кримінальну справу за начебто розпалювання Фаріон міжнаціональної ворожнечі — через створення і поширення мовного плаката «Не знаєш! Не розумієш! Не шануєш!».

У 2011 році з метою популяризації української книжки започаткувала проєкт «Від книги до мети» (2011—2019)[5]

З 12 грудня 2012 по 27 листопада 2014 р.р. — депутатка Верховної Ради України від Всеукраїнського об'єднання «Свобода», голова підкомітету з питань вищої освіти комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (від 24.01.2013 р.), перша заступниця голови комітету з питань науки і освіти (від 16.07.2014).

З грудня 2014 по червень 2019 р.р. створила телевізійний культурологічний проєкт на парламентському каналі «Рада» «Велич особистости» з метою популяризації видатних постатей України в різних царинах життя (створено 160 програм).

15 вересня 2015 року захистила докторську дисертацію на тему «Суспільний статус староукраїнської (руської) мови у ХIV–ХVII ст.» (науковий консультант член-кореспондент НАН України, професор Василь Німчук)

2 грудня 2019 року започаткувала на телеканалі НТА інтелектуально-культурологічний телевізійний проєкт «Ген українців» — з метою висвітлення життя видатних українців.

Науковий доробок нараховує чотири монографії, 200 наукових статей. Упродовж 1998–2004 років очолювала мовну комісію «Просвіти» НУ «Львівська політехніка», є членкинею наглядової ради Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика, від 1998 року — ініціятор та організатор щорічного мовно-мистецького конкурсу серед студентів та учнів «Мова — твого життя основа». 2004 року стала лавреатом премії імени Олекси Гірника. Фаріон публічно виступає на захист пам'яти Степана Бандери[6], єдности українського сходу і заходу, спираючись на радикальне мислення.

Фаріон стала прототипом одного з персонажів українського мультсеріялу «Казкова Русь».

Від 1991 і дотепер — викладачка, відтак доцентка, докторка філологічних наук, професорка катедри української мови Національного університету «Львівська політехніка».

Громадська і політична діяльність

Комсомол і партія
Ірина Фаріон, 2012

З вересня 1978 року — член ВЛКСМ. Протягом чотирьох років була членом комсомольського бюро групи.[7][8]

У 1980-і роки очолювала гурток загального мовознавства та марксистсько-ленінської естетики. Будучи членом факультетського «Клубу інтернаціональної дружби», неодноразово проводила бесіди з іноземними громадянами з метою кращого вивчення ними російської мови.[7][8] 1987 року закінчила філологічний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка.

З березня 1987 року — кандидат у члени, від квітня 1988 і до 1989 — член КПРС.[8][7][9] На запитання журналістів як вона прокоментує публікацію документів, які підтверджують її членство в комуністичній партії, Фаріон засміялася і сказала: «Сміялася їм в очі. Ніяк. Орлиці не сповідаються перед гієнами».[10] Пізніше Фаріон повідомила, що через конфлікт з керівництвом 1989 року припинила своє членство у лавах цієї партії.[11]

У 1988 році виключно за мотивами наукового кар'єрного зростання я вступила в це лайно... Вийшла в 1989 році після дуже серйозних конфліктів на катедрі, які ґрунтувалися на тому, що я організувала товариство української мови, організувала газету, присвячену Василеві Стусу...

У своїй черговій книзі заявила, що вступила в КПРС для того аби руйнувати цю партію зсередини[джерело?].

Всеукраїнське об'єднання «Свобода»

Від 2005 року є членкинею Всеукраїнського об'єднання «Свобода». Квітень 2006 — кандидатка у народні депутати України від ВО «Свобода», № 3 в списку. На час виборів: доцентка катедри української мови Національного університету «Львівська Політехніка», членкиня ВО «Свобода». Вересень 2007 — кандидатка у народні депутати України від ВО «Свобода», № 3 в списку.

На виборах до Львівської обласної ради 2006 року була обрана депутатом Львівської обласної ради. Також Ірина Фаріон є членом Політради ВО «Свобода». На Виборах до Львівської обласної ради 2010 перемогла у мажоритарному окрузі міста Львова, здобувши найвищий результат підтримки серед усіх мажоритарників Львівщини — 33 %.

18 травня 2010 року на сесії Львівської обласної ради Ірина Фаріон звернулася до освітян, студентів, школярів та їх батьків із закликом «бойкотувати та не приймати освітніх колоніальних починань прокремлівської влади; берегти духовну основу української незалежності — мову як спосіб мислення нації та історію як її свідомість та пам'ять; активно здійснювати національне виховання; повсякчас найрізноманітнішими формами та методами демонструвати свою українськість».[12][13]

15 лютого 2010 звернулася з відкритим листом до новообраного Президента України Віктора Януковича з приводу загроз державному статусові української мови[14]. Невдовзі, 22 лютого, Ірина Фаріон звернулася з подібним листом-застереженням до Верховної Ради України[15].

19 лютого 2010 року в рамках акції «Утверджуймо державну мову!» проводила заняття, присвячене проблемі національної ідентичності, у дитячому саду № 67 міста Львова. Під час заняття в різкій формі засудила «зросійщення українських імен[16][17]» (слід зазначити, що за даними перепису 2001 р. близько 9 % відсотків[18] мешканців Львова складали етнічні росіяни). Того ж дня журналісти інтернет-видання «Вголос» розмістили відеозапис виступу Фаріон в Інтернет на сайті YouTube[19]. Подія набула розголосу у ЗМІ та викликала неоднозначні відгуки.[20][21] Зокрема, «народний» депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко звернувся до Генерального прокурора України з проханням притягнути Ірину Фаріон до кримінальної відповідальности за статтею 161 Карного кодексу України (щодо дискримінації дітей за мовною та національною ознакою)[22], а Українська народна партія засудила виступ Фаріон як провокацію проти української мови[23]. З іншого боку, голова партії «Свобода» Олег Тягнибок виступив на захист однопартійця Фаріон[24].

22 лютого 2011 року на сесії Львівської облради виступила з проєктом рішення вимоги відставки міністра освіти, науки, молоді та спорту Дмитра Табачника. Від імені трьох голів обласних рад — Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської — звернення надіслано Президентові України

Конфлікти

2013 року розгорівся конфлікт з журналістом телеканалу ZIK Остапом Дроздовим.[25]

У листопаді 2017 року виник конфлікт з київським журналістом Дмитром Гордоном, що розгорівся у прямому етері телеканалу «112». У конфлікті щодо української мови Гордон припустив, що Ірина Фаріон агент ФСБ Росії й запропонував їй пройти поліграф-тестування.[26]

Приватне життя

Розлучена. Має дорослу доньку Софію Семчишин[27] (після виходу заміж лишила прізвище батька[28]). Чоловік Софії — львів'янин Василь Особа.

3 травня 2017 року народилась онука Ева[29].

Відзнаки

2001 — Почесна грамота імені президента НТШ Михайла Грушевського від Управи Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці за «невтомну академічну діяльність у галузі українознавства».

2004 — лавреатка Міжнародної премії Ліги українських меценатів ім. Олекси Гірника за національно-патріотичне виховання молоді.

2008 — лавреатка Всеукраїнської премії ім. Б. Грінченка за просвітницьку діяльність.

2013 — лавреатка Міжнародної премії Ліги українських меценатів ім. Дмитра Нитченка «За несхибну позицію в житті, за бійцівські якості й за чин», за проєкт «Від книги до мети».[30]

19 червня 2014 — нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України за вагомий внесок у розвиток вітчизняної освіти, удосконалення сучасної нормативно-правової бази освіти і науки (розпорядження № 362 від 19.06.2014 р.).

2016 — лавреатка Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка за наукові досягнення (монографія «Суспільний статус староукраїнської (руської) мови у ХIV — ХVII ст.: мовна свідомість, мовна дійсність, мовна перспектива», 2015).

Праці

Примітки
  1. Картка народного депутата
  2. Фаріон Ірина Дмитрівна
  3. Ірина Фаріон захистила докторську дисертацію. vgolos.com.ua.
  4. Інтерв'ю з мамою Ірини Фаріон. Архів оригіналу за 23 січня 2015. Процитовано 23 січня 2015.
  5. http://www.vid-knyhy-do-mety.info
  6. Ірина Фаріон про Бандеру — ч.1 YouTube
  7. Членство Ірини Фаріон в КПРС підтверджено офіційно // Данило Мокрик, ZAXID.NET, 19.11.2013
  8. «Свободівка» Фаріон таки була членом КПРС // Українська Правда, 19 листопада
  9. http://tvi.ua/new/2013/11/14/farion_uviyshla_do_lav_kprs_u_1988_roci_dokumenty Фаріон вступила до лав КПРС 1988 року (документи)
  10. Фаріон порівняла себе з орлицею, а журналістів — з гієнами
  11. Фаріон визнала, що була членом КПРС
  12. Ірина Фаріон закликає українців відстояти духовну основу української незалежності
  13. Ірина Фаріон: Усередині країни оголошено війну з українським духом
  14. Відкритий лист Ірини Фаріон Вікторові Януковичу
  15. Ірина Фаріон звернулася до Верховної Ради України
  16. Фаріон ставить дитсадок на вуха [YouTube]. Процитовано 26 лютого 2010. “Оленка, яка красуня, ніколи не будь Альоною. Бо якщо ти станеш Альоною, дитиночко, то потрібно пакувати валізи і виїжджати до Московії… …Ніколи не називайте Марічку «Маша», бо Маша — форма не наша. Нехай їде туди, де Маші живуть. У нас вона повинна бути Марічкою. …Якщо хтось раптом Петрика назвав «Петєю», то він не український хлопчик і має звідси забратися…”
  17. Фаріон рулить у дитячому садочку [YouTube]. Процитовано 26 лютого 2010.
  18. Про кількість та склад населення Львівської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року
  19. Олександр Ковальчук: «В українській журналістиці для мене немає ніяких імен»
  20. Александра, Харченко (22 лютого 2010). Во Львове детей отругали из-за их имен. «Сьогодні». Архів оригіналу за 9 квітня 2010. Процитовано 8 червня 2021. (рос.)
  21. Політик у дитсадку. Невдалий урок від Ірини Фаріон. Львівська газета. 18 лютого 2010. Архів оригіналу за 23 листопада 2010.
  22. ГПУ просят завести дело против последовательницы Тягнибока за унижение детей (рос.)
  23. В УНП вважають «Свободу» провокаторами. 23 лютого 2010. Архів оригіналу за 1 березня 2010. Процитовано 26 лютого 2010.
  24. Олег Тягнибок (24 лютого 2010). Момент істини: українофоби і хруні проти української мови. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 26 лютого 2010.
  25. ZIK вимагає від керівництва ВО «Свобода» вибачень за слова Фаріон. detector.media (укр.). Процитовано 9 червня 2018.
  26. Агент Росії або псих? Фаріон влаштувала в прямому етері істерику через українську мову. Політика (укр.). Процитовано 9 червня 2018.
  27. Депутат Львівської облради Ірина Фаріон закохалася
  28. Ірина Залецька (9 лютого 2012). Самотня вовчиця Ірина Фаріон. zik. Процитовано 9 січня 2014.
  29. Новонароджена онука Фаріон Ева викликала скандал у соцмережах. ukranews.com. Українські новини. 3 травня 2017.
  30. Фаріон дали премію «за бійцівські якості»

Посилання

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.