Фатьма-султан (дочка Ахмеда I)
Фатьма-султан (1605/або 1606, Стамбул — 1670, там же) — друга дочка османського султана Ахмеда I від його дружини Кесем-Султан. Відома численними політичними шлюбами.
Фатьма-султан | |
---|---|
Народилася |
1605 або 1606 Константинополь або Топкапи, Еміненю, Фатіх, Стамбул, Османська імперія |
Померла |
не раніше 1667 або 1670 Стамбул, Османська імперія |
Країна | Османська імперія |
Діяльність | політична діячка |
Конфесія | іслам |
Рід | Османи |
Батько | Ахмед I |
Мати | Кесем Султан |
Брати, сестри | Гевхерхан Султан, Ханзаде Сутан, Осман II, Мурад IV, Ібрагім I, Шехзаде Касим, Айше-султан і Бурназ Атіке Султан |
У шлюбі з | Мелек Ахмед-пашаd |
Біографія
Фатьма Султан народилася в 1605[1] або 1606 році в Стамбулі в сім'ї османського султана Ахмеда I і його коханої дружини Кесем-Султан[2]. У Фатьми було четверо повнорідних сестер і семеро повнорідних братів.
Фатьма, як і її старша сестра Айше, була відома численними політичними шлюбами, останній з яких повинен був бути укладений, коли Фатьмі був 61 рік[3].
Шлюби
- У 1624 році Фатьма вийшла заміж за капітан-і дер'я Чаталджали Хасана-пашу, з яким незабаром послідувало розлучення[1].
У 1626 році Кесем планувала видати Фатьму заміж за великого візира Хафиза Ахмеда Пашу, однак той вважав за краще одружитися з її старшою сестрою Айше, яка вже двічі була заміжня. [4].
- На початку 1626 року[1] Фатьма вийшла заміж за бейлербея Єгипту Кара Мустафу-пашу[5], який був страчений за наказом султана 25 грудня 1628 року[6].
- У 1631 році Фатьма вийшла заміж за капітан-і дер'я Джанпуладзаде Мустафу-пашу, який був страчений 2 липня 1636 року[1].
У період з 1636 по 1660 рік Фатьма залишалася вдовою і воліла усамітнене життя.
У грудні 1647 року молодший брат Фатьми, султан Ібрагім I, одружився зі своєю наложницею Хюмашах-султан. Проти цього шлюбу виступила не тільки Фатьма, але і дві її сестри, Айше і Ханзаде, і племінниця Ісміхан.
Ібрагім, який відрізнявся буйною вдачею, конфіскував їхнє майно й подарував його своїй молодій дружині[7]. Крім того, їм було урізано платню, що покладалося всім членам династії: так наложниці Ібрагіма отримували 1000-1300 акче в день, в той час як його сестри та племінниці отримували тільки 400 акче[8].
У ніч на 2 вересня 1651 року мати Фатьми - Кесем-Султан була задушена в своїх покоях прихильниками нової валіде Турхан Султан, українки за походженням. Хоча достеменно невідомо, чи було вбивство сплановано і здійснено за прямим наказом матері Мехмеда IV[9][10][11]. Фатьма була шокована подією і звинувачувала в усьому Турхан, яка була вихованкою сестри Фатьми, Атіке[12][13][14].
- Найпримітнішим шлюбом Фатьми став шлюб з колишнім великим візиром Мелек Ахмедом-пашою, який був раніше одружений з її племінницею Ісміхан Каї Султан, що померла в 1659 році. На момент укладення шлюбу 29 квітня 1662 року[15] (за іншими даними — в 1660 році[1]) Фатьмі було трохи менше шістдесяти років, Ахмедові — близько сімдесяти років[16]. Шлюб був організований проти бажання обох сторін; Ахмед вважав шлюб покаранням від великого візира Кепрюлю Мехмеда-паші. Сам великий візир, який був затятим прихильником Турхан Султан, жартував, що змусив Ахмеда-пашу годувати слона. У шлюбну ніч Фатьма надала своєму новому чоловікові низку вимог, що стосуються грошових коштів на її утримання і утримання її двору. Ахмед відповів відмовою на вимоги дружини, оскільки сума виявилася занадто великою. Фатьма заявила, що тоді його чекає розлучення, і він повинен буде повернути придане[16], що дорівнює сумі податку, що збирається за рік в Єгипті[17]. До справи був залучений великий візир, який зміг залагодити розбіжності між подружжям[16]. Мелек Ахмед-паша помер 1 вересня 1662 року[1]. Його майно повинно було відійти державі, однак Фатьмі, що вступила в конфлікт з великим візиром, вдалося закріпити за собою право на всю власність покійного чоловіка[17].
- У 1662/1663 році[5] Фатьма вийшла заміж за візира Кундакчизаде Канбур Мустафу-пашу, який помер у 1666 році[1].
- У жовтні[1] 1667/1668 року[18] Фатьма вийшла заміж за Кезбекчи Юсуфа-пашу[19][1].
Фатьма померла в 1670 році в своєму будинку в Стамбулі і була похована в тюрбе батька у мечеті Султанахмет[19].
В культурі
- Фатьма є персонажем турецького серіалу «Величне століття: Кесем-Султан»; роль у Фатьми в підлітковому віці виконала Балим Гайе Байрак.
Примітки
- Alderson, 1956, table XXXIV.
- Peirce, 1993, с. 105.
- Peirce, 1993, с. 145.
- Peirce, 1993, с. 148.
- Süreyya, 1 Cild, 1996, с. 13.
- Accounts and Extracts…, 1789, с. 51.
- Peirce, 1993, с. 60, 246.
- Peirce, 1993, с. 128.
- Финкель, 2012, с. 333.
- Carsten, 1961, с. 505.
- Peirce, 1993, с. 252.
- Peirce, 1993, с. 236.
- Kahraman, Akbayar, 1996, с. 41.
- Thys-Şenocak, 2006, с. 18.
- Evliya Çelebi, 1991, с. 255.
- Peirce, 1993, с. 146.
- Evliya Çelebi, 1991, с. 265.
- Süreyya, 1 Cild, 1996, с. 13—14.
- Süreyya, 1 Cild, 1996, с. 14.
Література
- Accounts and Extracts of the Manuscripts in the Library of the King of France. — R. Faulder, 1789. — Т. 2.
- Alderson An. D. The Structure of the Ottoman Dynasty. — Clarendon Press, 1956. — 186 p.
- Carsten, F. L. The New Cambridge Modern History. — CUP Archive, 1961. — Т. V. The Ascendancy of France, 1648-88. — P. 505—506. — ISBN 0521045444, 9780521045445.
- Evliya Çelebi; Dankoff, Robert. The Intimate Life of an Ottoman Statesman, Melek Ahmed Pasha (1588-1662): As Portrayed in Evliya Celebi's Book of Travels (Seyahat-name). — SUNY Press, 1991. — 304 p. — ISBN 0791406407, 9780791406403.
- Kahraman, Mehmed Süreyya; Akbayar, Nuri. Sicill-i Osmanî. — Tarih Vakfı, 1996. — ISBN 9753330383.
- Peirce, Leslie P. The Imperial Harem: Women and Sovereignty in the Ottoman Empire. — Oxford University Press, 1993. — P. 105, 145—146, 148, 245—246. — ISBN 0195086775, 9780195086775.
- Süreyya Mehmed Bey. Sicill-i Osmani. — Tarih Vakfi Yurt Yayınlar, 1996. — Т. 1. — P. 15. — ISBN 975-333-049-5, 975-333-038-3.
- Thys-Şenocak, Lucienne. Ottoman Women Builders: The Architectural Patronage of Hadice Turhan Sultan. — Ashgate, 2006. — 326 p. — ISBN 0754633101, 9780754633105.