Єгипетський еялет
Єги́петський еяле́т (осман. ایالت مصر, Eyalet-i Mısır, «Єгипетський край») — еялет (край) Османської імперії у 1517–1867 роках. Охоплював територію сучасного Північного Єгипту, а також незначні частини Йорданії, Палестини і Саудівської Аравії; з 1-ї половини XIX століття — контролював землі Сирії та Судану. Адміністративний центр — Каїр. Створений після османського завоювання мамлюцького Єгипту внаслідок османсько-мамлюцької війни 1516—1517 років. Користувався широким самоврядуванням порівняно з іншими еялетами через традиційно сильний мамлюцький вплив у регіоні. Поділявся на 13 областей, відмінних від звичних османських санджаків (хоругов).
Єгипетський еялет | |
Прапор | Герб |
![]() | ![]() |
Дата створення / заснування | 1517 |
---|---|
Континент | Африка |
Держава |
![]() |
Столиця | Каїр |
Форма правління | Теократія і Абсолютна монархія |
Посада голови держави | бейлербей еялету Єгипетd |
Валюта | Egyptian piastred |
Спільний кордон із | Дамаск |
Час/дата припинення існування | 1867 |
![]() | |
![](../I/Egypt_Eyalet%252C_Ottoman_Empire_(1609).png.webp)
З середини XVII ст. вплив паши послаблюється. Вагу набувають Великий і Малий дивани, а також мамлюцькі роди Касимійя і Фікарійя (Факарія), що постійно воювали між собою. 1711 року утворюється мамлюцький бейлікат, де беї мамлюків з 1725 року поступово перебрали владу в еялеті, прийнявши титул шейх аль-балад (голова держави). З 1744 року останній став повністю контролювати Єгипет. Це зрештою призвело до оголошення незалежності у 1769 році. 1773 року османський султан шляхом інтриг зміг повернути номінальний контроль, але 1791 року мамлюки остаточно затвердилися в еялеті.
Після вторгнення Наполеона у Єгипет перебував під французькою окупацією протягом 1798—1801 років. Керувався бейлербеями і пашами, яких призначав султан. 1805 року паша Мухаммед Алі проголосив себе спадковим єгипетським хедивом (господарем) й заснував власну династію, що не було визнано Османами. Його нащадки продовжували використовувати цей титул. Після першої османсько-єгипетської війни 1831—1833 років еялет здобув контроль над Сирією, Палестиною й Аданою, але втратив їх після другої війни 1839-1841. 8 червня 1867 року Стамбул скасував Єгипетський еялет і офіційно визнав Єгипетський хедиват, автономну країну, що номінально, де-юре залишалися у складі імперії до 5 листопада 1914 року.
Назва
![](../I/Egypt_under_Muhammad_Ali_Dynasty_map_en.svg.png.webp)
- Єгипетський еялет
- Османський Єгипет (англ. Ottoman Egypt)
- Єгипетськие бейлербейство
- Єгипетське пашство
- Держава Мухаммеда Алі
Адміністративний поділ
Поділявся на 13 областей, відмінних від звичних османських санджаків (хоругов):
Управителі
- 1604: Мактул Хаджи Ібрагім-паша
- ...
- 1805—1848: Мухаммед Алі, паша, хедив.
- 1848: Ібрагім-паша, хедив.
- 1848—1854: Аббас I, паша, хедив.
- 1854—1863: Мухаммад Саїд-паша, хедив.
- 1863—1867: Ізмаїл Паша , хедив.
Примітки
- Jane Hathaway (4 квітня 2002). The Politics of Households in Ottoman Egypt: The Rise of the Qazdaglis. Cambridge University Press. с. 9. ISBN 978-0-521-89294-0. Процитовано 10 червня 2013.
Джерела
- Іналджик, Г. Османська імперія: класична доба 1300–1600 / Пер. з англ. О. Галенко; наук. ред. В. Остапчук; Інститут сходознавства НАН України. — Київ: Критика, 1998. — 286 с.