Федеріко Гарсія Лорка

Федері́ко Гарсі́я Ло́рка (ісп. Federico del Sagrado Corazón de Jesús García Lorca,[6] або Federico García Lorca, МФА: [feðeˈɾiko ɣarˈθi.a ˈlorka]; 5 червня 1898 — 19 серпня 1936) — іспанський поет і драматург, відомий також як музикант і художник-графік. Центральна фігура «покоління 27 року», один з найяскравіших і значніших діячів іспанської культури XX століття. Убитий на початку Громадянської війни в Іспанії.

Федеріко Гарсія Лорка
Federico García Lorca
Гарсія Лорка (1932)
Ім'я при народженні ісп. Federico del Sagrado Corazón de Jesús García Lorca
Народився 5 червня 1898(1898-06-05)
Фуенте-Вакерос, провінція Гранада, Андалусія, Іспанія
Помер 19 серпня 1936(1936-08-19) (38 років)
поблизу Альфакара, провінція Гранада, Андалусія, Друга Іспанська Республіка
·вогнепальне поранення[1]
Поховання невідомо[2][3]
Країна  Іспанія[4][5]
Національність іспанець
Місце проживання Гранада
Residencia de Estudiantesd
Діяльність поет, драматург
Alma mater Facultad de Filosofía y Letras (Universidad de Granada)d
Мова творів іспанська
Жанр театр і поезія
Magnum opus Blood Weddingd, Yermad, Libro de poemasd, Poet in New Yorkd, Poema del cante jondod, When Five Years Passd, The Publicd, Diván del Tamaritd, Doña Rosita the Spinsterd, Дім Бернарди Альби, Циганські романсеро, Seis poemas galegosd і Noched
Батько Federico García Rodríguezd
Мати Vicenta Lorca Romerod
Родичі Laura de los Ríos Ginerd і Manuel Fernández Montesinosd
Брати, сестри Francisco García Lorcad, Isabel García Lorcad і Concepción García Lorcad
Автограф
 Федеріко Гарсія Лорка у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Роботи у  Вікіджерелах
Уерта-де-Сан-Вісенте, літній будинок сім'ї Лорки в Гранаді, зараз музей

Біографія

Лорка народився 6 червня 1898 р. в містечку Фуенте-Вакерос в іспанській провінції Гранада. У школі вчився не дуже успішно. У 1909 році родина переїхала в Гранаду. У 1910-х роках Федеріко брав активну участь у житті місцевої художньої спільноти. У 1914 році почав вивчати право, філософію і літературу в університеті Гранади. Гарсія Лорка багато подорожував по країні. У 1918 році у нього вийшла перша поетична збірка, Impresiones y paisajes («Враження й пейзажі»), що принесла йому, якщо не комерційний успіх, то хоча б популярність.

У 1919 році Гарсія Лорка приїхав до Мадрида. У столичному університеті він познайомився з Сальвадором Далі та Луїсом Бунюелем, а також з Григоріо Мартінесом Сьєрра, директором театру «Еслава». На прохання Сьєрри Лорка написав свою першу п'єсу El maleficio de la mariposa («Чаклунство метелика») і здійснив її постановку (1919—1920). До 1928 року він навчався в Мадридському університеті.

У наступні роки Гарсія Лорка став помітною фігурою серед художників-авангардистів. У нього вийшли нові поетичні збірки, включаючи Romancero gitano («Циганські романсеро», 1928). У цих віршах поет, за його власними словами, «хотів злити циганську міфологію з усієї сьогоднішньої повсякденністю».

Через рік Гарсія Лорка поїхав до Нью-Йорку, в результаті чого незабаром з'явилися нові твори — книга віршів Poeta en Nueva York («Поет у Нью-Йорку», 1931), п'єси El público («Публіка», 1931, 1936) і «Коли пройде п'ять років» (1931).

Повернення поета до Іспанії збіглося з падінням режиму Прімо де Рівери і встановленням республіки. У 1931 році Гарсія Лорку призначили директором студентського театру La Barraca. Працюючи в театрі, Лорка створив свої найвідоміші п'єси, Bodas de sangre («Криваве весілля»), Yerma («Єрма») і La casa de Bernarda Alba («Дім Бернарди Альби»).

Перед початком громадянської війни Гарсія Лорка виїхав з Мадрида до Гранади, хоча було очевидно, що там його чекала серйозна небезпека: на півдні Іспанії були особливо сильні позиції правих. 18 серпня 1936 року франкісти заарештували Гарсію Лорку, і наступного дня поета вбили як республіканця та комуніста. Багато сучасних досліджень спростовують цю думку, вважаючи причиною розстрілу Лорки ворожнечу між його сім'єю та іншими впливовими родинами регіону. Лорка не робив заяв на користь сторін конфлікту і був особистим другом Хосе Антоніо Прімо де Рівери. Після цього аж до смерті генерала Франко книги Гарсії Лорки були заборонені в Іспанії.

Увічнення пам'яті поета
Вірш Федеріко Гарсія Лорки «De profundis» («З глибин») на стіні будинку в Лейдені, Нідерланди

У Гранаді створений парк Федеріко Гарсіа Лорки, який присвячений його пам'яті і включає в себе Уерта-де-Сан-Вісенте, сімейний літній будинок Лорки, відкритий як музей 1995 року. У музеї зберігаються твори мистецтва і оригінальні меблі сім'ї Лорки.[7]

Статуя Гарсія Лорки встановлена ​​на видному місці мадридської площі Пласа-де-Санта-Ана. Політичний філософ Девід Крокер писав, що «статуя все ще є символом оспорюваного минулого: кожен день ліві надягають червону хустку на шию статуї, а потім хтось із правих приходить, щоб зняти ії».[8]

Фонд Федеріко Гарсіа Лорки, очолюваний його племінницею Лорою Гарсія Лорка, спонсорує розповсюдження творів поета. Сім'я Лорка здала на зберігання в цей фонд всі справжні документи Федеріко.

У готелі Castelar у Буенос-Айресі, Аргентина, де Лорка жив упродовж шести місяців 1933 року, кімната, в якій він жив, збереглася і в ній знаходяться його твори і малюнки.

Твори Гарсія Лорки перекладені різними мовами.

Твори

Поезія
  • Impresiones y paisajes («Почуття та пейзажі», 1918)
  • Libro de poemas («Книга віршів», 1921(100500)
  • Canciones («Пісні», 1927)
  • Primer romancero gitano («Перші циганські романси», 1928)
  • Poema del cante jondo («Поема про глибоку пісню», 1931)
  • Sonetos del amor oscuro («Сонети про смутну любов», 1935)
  • Primeras canciones («Перші пісні», 1936)
  • Poeta en Nueva York («Поет у Нью-Йорку», посмертна збірка, 1940)

П'єси
Статуя Федеріко Гарсії Лорки у Мадриді
  • El maleficio de la mariposa («Чаклунство метелика»: написана в 1919-20, вперше показана в 1920)
  • Mariana Pineda («Маріана Пінеда», написана в 1923-25, вперше показана в 1927)
  • La zapatera prodigiosa («Чудова чоботарка»: написана в 1926-30, вперше показана в 1930, перероблена в 1933)
  • Amor de Don Perlimpín con Belisa en su jardín]] («Любов дона Перлімпіна з Белізою у його саду»: написана в 1928, вперше показана в 1933)
  • Bodas de sangre («Криваве весілля»: написана в 1932, вперше показана в 1933)
  • Yerma («Єрма», написана у 1934, вперше показана у 1934)
  • Doña Rosita la soltera («Донья Росіта, дівиця, або Мова квітів»: написана в 1935, вперше показана в 1935)
  • Retablillo de Don Cristóbal («Лялькова вистава Дона Крістобаля»: написана в 1931, вперше показана в 1935)
  • Los títeres de Cachiporra («The Billy-Club Puppets»: написана в 1928, вперше показана в 1937)
  • Así que pasen cinco años («Коли мине п'ять років»: написана у 1931, вперше показана у 1945)
  • La casa de Bernarda Alba («Дім Бернарди Альби»: написана у 1936, вперше показана у 1945)
  • El público («Публіка»: написана в 1930–1936, вперше показана в 1972)
  • Comedia sin título («Комедія без назви»: написана в 1936, вперше показана в 1986)

Короткі п'єси
  • El paseo de Buster Keaton («Прогулянка Бастера Кітона», 1928)
  • La doncella, el marinero y el estudiante («Дівчина, матрос і студент», 1928)
  • Quimera («Химера», 1928)

Кіносценарії
  • Viaje a la luna («Подорож до Місяця», 1929)

Українські переклади

Перші переклади українською творів Гарсії Лорки з'явилися в українських літературних журналах 1930-х роках, як от поема «Романс про іспанську жандармерію» в перекладі Миколи Іванова. Пізніше у 1969 році окремою книгою було видано поезію Лорки у перекладі Миколи Лукаша в серії «Перлини світової лірики» під назвою «Лірика».

Українською поезії Лорки перекладали Іван Драч, Євген Дроб'язко, Микола Ільницький, В. Харитонов, Віталій Колодій, Петро Марусик, Лев Олевський, Оксана Пахльовська, Микола Лукаш, Микола Іванов, Ігор Качуровський, Леонід Первомайський, Юрій Тарнавський, Василь Стус, Дмитро Павличко, Юрій Покальчук, Михайло Москаленко, Федір Воротнюк, Олександр Боргардт, Григорій Латник, Олена Курченко, Віра Вовк, Вольфрам Бургардт, Юрій Косач, Дмитро Дроздовський та ін.

Переклади, видані окремими книгами
  • Ґарсія Льорка. Вибраний Ґарсія Льорка: Поезія, проза, драма. Переклад з іспанської: Женя Васильківський і Богдан Бойчук, Микола Іванов, Юрій Косач; під редакцією Юрія Костецького. 1958. Новий Ульм: «На Горі», 131 с.
  • Федеріко Гарсія Лорка. Лірика. Перекладач з іспанської: та упорядик: Микола Лукаш; передмова Іван Драч. Київ: Дніпро, 1969. 319 с. (завантажити з е-бібілотеки Чтиво)
  • Федеріко Гарсія Льорка. Збірка «Чотири драми».[9] Перекладач з іспанської: Віра Вовк, Вольфрам Бурґердт та H.K. Мюнхен: Видавництво «Сучасність», 1974. — 231 с. (завантажити з е-бібілотеки Чтиво)
  • Федеріко Ґарсіа Лорка. Думки про мистецтво. Перекладач з іспанської: Михайло Москаленко. Київ: Мистецтво, 1975. 190 с. ISBN 5-7715-0194-8 (Пам'ятки естетичної думки) (завантажити з е-бібілотеки Чтиво)
  • Федеріко Ґарсіа Лорка. Криваве весілля: драматичні твори. Перекладач з іспанської: Михайло Москаленко. Київ: Мистецтво, 1989. 458 с. ISBN 5-7715-0194-8
  • Федеріко Гарсіа Лорка. «Поезії». Перекладач з іспанської: Олена Курченко. Київ: ПП «Корнійчук», 2001. — 200 с. ISBN 966-7599-14-0
  • Федеріко Ґарсіа Лорка. Вибрані поезії. Перекладач з іспанської: Григорій Латник. Львів: Кальварія, 2008. 216 с. ISBN 978-966-663-253-4
  • Федеріко Гарсія Лорка. Чотири короткі п'єси. Перекладач Д. Дроздовський. Київ: Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ, 2017. — 64 с.,: іл., портр. — Серія «Класика». isbn 978-617-615-070-1
Переклади в діаспорній та українській періодиці
  • Хуан де Льорка. Невідомі 3 поеми. Переклад з іспанської: Микола Іванов. Журнал «Хорс» — збірник красного письменства, критики і перекладів. Редактор-упорядник: І. Качуровський. Реґенсбурґ: Видавництво «Українське слово». 1946. 192 стор: ?-?
  • Федеріко Гарсія Льорка. «Як кохався дон Перлімплін з Белісою в саду: еротичне алілуя у трьох діях з прологом». Перекладач з іспанської: Юрій Тарнавський. Мюнхен: Журнал Сучасність, 1967, № 02 (74). — 57-71 стор.
  • Федеріко Ґарсіа Лорка. Поет у Нью-Йорку. Перекладач з іспанської: Михайло Москаленко. Київ: Журнал Світо-вид. 1998. № ІІІ(32) с. 5-51.
  • Федеріко Гарсіа Льорка. Поема «Тіні». Перекладач з іспанської: Дмитро Дроздовський. Київ: журналі «Всесвіт», 2008, № 1–2
  • Федеріко Гарсіа Льорка. Поема «Тіні». Перекладач з іспанської: Дмитро Дроздовський. Київ: журналі «Всесвіт», 2009, № 11–12
Переклади у альманахах поезії та збірках
  • Окремі поезії Федеріко Ґарсія Лорки[10] видані у «Збірка поетів Іспанії та Латинської Америки». Упорядник та перекладач: Сергій Борщевський. Київ: Дніпро. 2006
  • Окремі поезії Федеріко Ґарсія Лорки[11] видані у «Круг понадземний. Світова поезія від VI по XX століття». Упорядник та перекладач: Ігор Качуровський. Київ: Видавництво «Києво-Могилянська академія». 2007
  • Окремі поезії Федеріко Ґарсія Лорки[12] у перекладі Василя Стуса видані у Стус В. Твори / В. Стус. — Т. 5. — Львів: Просвіта, 1998. — 392 с.: 151—163 с.
Переклади у радянській періодиці
  • Федеріко Гарсіа Льорка. Романсеро про іспанську цивільну гвардію. Перекладач з іспанської: Микола Іванов. Харків: Літературний журнал. 1940. № 8-9. стор. 110—111. завантажити Sescriptorium (ХНУ ім. Каразіна)
  • Федеріко Гарсіа Лорка. Романс про іспанську жандармерію. Перекладач з іспанської: Л. Первомайський. Київ: Журнал Всесвіт. 1959. № 6. стор. 87.
  • Федеріко Гарсіа Лорка. Романс про чорну зажуру; Сутичка; Крик; Пісня вершника. Перекладач з іспанської: Ю. Покальчук, В. Петрик [псевдонім Василя Стуса], Київ: Журнал «Ранок» 1966, № 8, с. 14–15
  • Федеріко Гарсіа Лорка. Гітара; Крик; Пісня вершника. Перекладач з іспанської: Василь Стус Київ: Щорічник «Україна. Наука і культура». 1989 вип. 23, с. 409 (переклад ? року)
  • Федеріко Гарсіа Лорка. Сутичка; Пісня; Мовчання; Малагенья. Перекладач з іспанської: Василь Стус. Журнал «Голос України», 1991 5 січ. с. 12–13. (переклад 1966 року)
  • Федеріко Гарсіа Лорка. Крик; Малагенья. Перекладач з іспанської: Василь Стус. Київ: Журнал «Дивослово», 1995 № 3. с. 49 (переклад ? року)

Неіндентифіковані вірші Льорки у радянській періодиці: [Вірші]. «Жовтень», 1964, № 12; [Вірші]. «Всесвіт», 1967. № 6; Лірика. К., 1969; [Вірші]. «Всесвіт», 1973, № 6; Думки про мистецтво. К., 1975; [Вірші]. В кн.: Ільницький М. Мозаїка доріг. Львів, 1980; [Вірші]. В кн.: Колодій В. Поезії. Львів, 1982; [Вірші]. В кн.: Коломієць В. Світень. К., 1982; [Вірші]. В кн.: Світовий сонет. К., 1983; Триптих. В кн.: Колодій В. Братерство. Львів, 1985; Маріана Пінеда. «Всесвіт», 1985, № 12; Сонет. В кн.: Гущак І. Журавлі над обелісками. Львів, 1986;

Вивчення в школі

За програмою "ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА" для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка набрала чинності 1 вересня 2018 року творчість Гарсіа Лорки вивчається в 11 класі. Для текстуального вивчення пропонуються «Про царівну Місяцівну», «Гітара».

Див. також

Примітки
  1. Preston P. El holocausto español: Odio y exterminio en la Guerra Civil y después — 2011. — С. 248. — ISBN 978-84-672-4533-2
  2. https://equltura.com/personajes/federico-garcia-lorca-la-eterna-busqueda-de-los-restos-del-poeta/
  3. Find a Grave — 1995.
  4. LIBRIS — 2018.
  5. https://datos.gob.es/es/catalogo/e00123904-autores-espanoles-en-dominio-publico-fallecidos-desde-1900
  6. Routledge Modern and Contemporary Dramatists.
  7. Huertadesanvicente.com. Huertadesanvicente.com. Процитовано 14 серпня 2012.
  8. Democratic Development and Reckoning with the Past: The Case of Spain in Comparative Context. Процитовано 16 листопада 2014.
  9. До збірки увійшли: Криваве весілля. Пустошня. Панна Розіта. Господа Бернарди Альби
  10. Перекладені вірші: Весняна пісня, Якби ж я міг ворожити, Нові пісні, In memoriam, Нове серце, Ноктюрн (Як мене лякає листя тьмяне, мертве…), Гітара, А потім…, Село (Капличка на голій вершині….), Перехрестя, Балкон, Дзвін, Memento, Танець (До зорі танцює Кармен), Серпень, Помаранча й цитрина, Пісня вершника (Кордова ген-ген самотня…), Прелюдія (Хоч тополі йдуть назавжди…), Сонет (Я втратити боюся світле диво…)
  11. Перекладені вірші: Пісня вершника, Романс про двох прочан, Півмісяць, Загадка (Adivinanza de la guitarra), Льоля (Lola), Гітара (з «Поеми циганської сигірійї»), Мала баляда про трьох річок
  12. Перекладені вірші: Сутичка, Циганка-черниця, Навздогін, Гітара, Крик, «Зірка зайшла до кузні…», Романс про чорну зажуру, І потім, Пісня вершника, Крок сігірійї, Малагенья, Мовчання, Пісня, Померлий від кохання, Романс про цивільну іспанську гвардію, Сан Мігель (Гранада)

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.