Федорівка (Фастівський район)

Мальовниче українське козацьке село Федорівка лежить уздовж лісу на березі річки Ірпінь. Засноване на стику двох епох — коли українські землі потерпали від татарських набігів, і на початку зародження українського козацтва.

Люди з Києва та інших міст Київщини тікали від монголо-татар, шукаючи кращої долі. Привабливими для переселенців були ліс, річка та великий став (за радянської влади став висушили меліоратори, а поклади торфу вивезено до Росії). Поруч з Федорівкою є заснований паном Казимиром Хаєцьким хутір, який спочатку мав назву Хаївка (тепер це одна з вулиць села Федорівка).

Під час Коліївщини тут побували дідівщинські козаки, які діяли під командуванням Івана Бондаренка.

За радянської влади під час примусової колективізації та штучного голодомору в селі померло 113 жителів. Мартиролог жителів с. Федорівка — жертв Голодомору 1932—1933 років укладений за свідченнями очевидців Сядро Л. П., 1919 р.н. й Чорноштан М. М., 1926 р.н., записаними 2007 року пенсіонеркою Андрієнко Л. П.

До 1957 року Федорівка входила до складу Корнинського району Житомирської області.

Пісня Петрівка, записана в с. Федорівка Фастівського району Київської області, від Андрієнко Зори Іванівни 1937 р.н., Микитчук Паши Антонівни 1939 р.н., Микитчук Галини Максимівни 1939 р.н., Рудчук Катерини Федорівни 1939 р.н.[2]

Мальва Крижанівська — поетеса.[3][4]

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

• Букет Євген. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с. ISBN 978-966-2401-09-7