Федір Фекета

Федір Фекета (Теодор Фекете) (1789(1789) — 18 березня 1839) — листоноша, який працював на чавунно-ливарній фабриці села Тур'ї Ремети та протягом 30 років пішки достачав кореспонденцію до Ужгороду і назад.

Федір Фекета
Народився	1789(1789) Тур'ї Ремети
Помер	18 березня 1839(1839-03-18) Тур'ї Ремети ·запалення легень
Поховання	Тур'ї Ремети
Підданство	Угорське королівство
Національність	лемко
Місце проживання	Тур'ї Ремети
Діяльність	листоноша
Конфесія	православ'я

Коли в селі заснували ливарне виробництво (мануфактура Ужгородської домінії), що постійно потребувало інтенсивного поштового обміну, Фекета став одним з основних його працівників. В Ужгороді, на нинішній вулиці Собранецькій, в будинку номер 5, розміщувався пункт обслуговування каретно-поштової лінії «Будапешт — Кошице — Львів». Сюди пролягав шлях Фекети, де він отримував кореспонденцію і повертався назад. Кілька разів на тиждень він долав 25 км з Тур'їх Ремет до Ужгороду, отримував там пошту і повертався. Така професія називалася «посол».

За переказами, батько Фекети емігрував до Америки. Сам поштар мав родину і дітей, сестру Анастасію і двох братів — Михайла і Петра. Дівоче прізвище дружини — Вакула.

Про життя Федора Фекети дійшло декілька легенд. За однією з них, він був одноруким. Річ у тому, що Федір походив з бідної родини і хотів спорудити хату, але дерева не мав, тому крав його у пана — за це йому відрубали руку. Федір не міг нічого робити фізично і став носити пошту.

Інша легенда оповідає про обставини його смерті: під час одного з переходів поштар послизнувся й упав у холодну воду, а відтак помер від запалення легень. Поховали його на сільському кладовищі поряд з невеличкою церквою. Кладовище збереглося до сьогодні, але років за 10-15 після поховання, при проведенні робіт з розширення території храму, могила опинилася під церквою.

У Тур'їх Реметах дотепер проживають нащадки Федора Фекети.

На стіні церкви (1616, реконструкція 1990), зберігся меморіальний барельєф-пам'ятник листоноші, яким односельці вшанували його пам'ять за десяток-півтора літ по смерті. Напис на ньому: «FEDOR FEKETA. Въ Памѧть Приѧзности, Твєрєзности, Чєсности й Послѹжности Посла ѲЄОДѠРА ФЄКЄТА. Помєръ Р.Б 1838». Його зображення є на гербі села.

Праправнук легендарного листоноші, кандидат філологічних наук, колишній доцент Ужгородського університету Іван Фекета, досліджуючи свій родовід, уточнив дату народження і смерті Федора Фекети та зібрав інші відомості про нього: конверти, картки, документальні та художні твори, газетні вирізки.

28 листопада 2004 року (за іншими даними 9 лютого 2005) на площі Народній у Перечині встановлено двометрову скульптуру поштаря (автор — заслужений художник України Михайло Белень). До пам'ятника приходять весільні пари, щоб залишити листи зі своїми бажаннями.

Поет Іван Козак присвятив листоноші роман у віршах «Віків передзвони».

Започатковано перечинський півмарафон імені поштаря Федора Фекети під гаслом «Біжи як легенда», а також туристичний маршрут.

Пам'ять про Федора Фекету продовжується й у філателії. Йому присвячувалися емісії маркованих конвертів: чотири радянські — в 1979, 1984, 1985 і 1989 роках, українська — в 2003-му. Фекеті присвячена поштова марка Укрпошти з серії «Давні поштові маршрути», що взяла срібло на конкурсі PostEurop на найкращу марку Європи-2020[1]. Номінал Z, тираж 100 000.

• 
  Церква в селі Тур'ї Ремети
• 
  Меморіальна дошка поштареві
• 
  Барельєф
• 
  Поштова марка Укрпошти (2020)
• 
  Герб Тур'їх Ремет
• 
  Пам'ятник у Перечині