Фелікс Кшесінський

Навчався у Варшавській балетній школі у Моріса Півонії. У 1838 році був прийнятий в балетний колектив Варшавського урядового театру. У 1845 році стає солістом[3]; вважався одним з провідних танцівників Варшави аж до 1852 року[4].

Серед його репертуару був балет А. Адана «Жізель», а також роль нареченого в спектаклі «Краківське весілля» («Весілля в Ойцові», пол. Wesele w Ojcowie).

У 1853 році переїхав до столиці Російської імперії Санкт-Петербурга, де продовжив свою кар'єру (згідно з істориком балету Ю. О. Бахрушина, залишився в Санкт-Петербурзі в 1851 році після гастролей вистави «Селянське весілля»).

У 1858 році поставив в Москві балет «Роберт і Бертрам, або два злодія».

Виступав на балетній сцені в характерних танцях, особливо прославився як виконавець мазурки. З віком перейшов на виконання пантомімних ролей. Однією з найкращих його ролей вважається хан в балеті «Коник-Горбоконик». Відрізняється творчим довгожительством, прослужив на сцені 67 років.

Був одружений з Юлією Домінською (вдовою балетного танцівника Леде, що мала дев'ятьох дітей від першого чоловіка, четверо з яких не пережили дитинство), у шлюбі з якою мав двох дочок і двох синів. Всі його діти, крім Станіслава (1864—1868), закінчили Санкт-петербурзьке імператорське театральне училище і танцювали в Маріїнському театрі:

• Юлія (у заміжжі Зедделер; 1866—1969) — артистка Імператорських театрів, характерна танцівниця;[5]
• Йосип (1868—1942) — танцівник і балетмейстер, заслужений артист РРФСР (1927);
• Матильда (1872—1971) — прима-балерина Імператорських театрів, згодом (в еміграції), дружина великого князя Андрія Володимировича.