Фелікс Піно фон Фріденталь
Фелікс Піно фон Фріденталь (нім. Felix Pino von Friedenthal; *14 жовтня 1825, Відень — †14 квітня 1906, Фелькермаркт) — австрійський державний і політичний діяч, багаторічний керівник Герцогства Буковина.
Фелікс Піно фон Фріденталь | |
---|---|
Народився |
14 жовтня 1825[1] або 1826[2] Відень, Австрійська імперія[2] |
Помер |
14 квітня 1906 або 4 квітня 1906[2] Фелькермарктd, Каринтія, Австрія[2] |
Країна |
Австрійська імперія Австро-Угорщина |
Діяльність | правник, суддя, політик |
Alma mater | Віденський університет |
Титул | барон |
Посада | член Палати Цислейтаніїd і Member of the Diet of Bukovinad[3] |
Партія | Q20902900? |
Біографія
Народився 14 жовтня 1825 року у Відні. Походив з шляхетної родини із Ломбардії.
Після закінчення престижної приватної віденської гімназії (нім. Schottengymnasium) вивчав право у Віденському університеті (1845–1848).
З 1849 року на державній службі. Першим місцем роботи був «Кримінальний суд» у Граці. Після цього — Центральна морська адміністрація в Трієсті.
В 1860-х р.р. — управління Беллуно, Горіція, Баден.
Після першої каденції президентства на Буковині, Фелікс Піно протягом 1874–1879 р.р. обіймає посаду штатгальтера у Австрійському Примор'ї. У 1879–1881 р.р. — губернатор Верхньої Австрії.
У період з 1881 р. до 1886 р. фон Фріденталь обіймає посаду міністра торгівлі в уряді Тааффе. Став ініціатором створення «поштових банків», а також обстоював націоналізацію окремих приватних залізниць.
Діяльність на Буковині
Протягом 1870–1874 р.р. фон Фріденталь — Буковинський крайовий президент. Це був один з небагатьох керівників, якого на Буковину направили вже з такими підготовкою та досвідом. Характерною рисою цієї особистості було те, що відразу після призначення почав активно вивчати дві основні мови регіону — українську та румунську. «Небагато в Австрії мужів з такими незвичайними адміністративними здібностями, а вже ледве де так дуже треба такого чоловіка, як у нас, в сій справді мініатюрній Австрії», — писала про нього «Буковина» [1, 1890, ч 15]
Фелікс Піно один з небагатьох керівників Буковини який справді переймався місцевими проблемами та намагався покращити ситуацію в краї. Продемонструвавши свої щирі наміри, фон Фріденталь вже 1870-го року стає послом до Буковинського сейму, а вже 1871-го року був делегований крайовим парламентом до Рейхсрату. На прямих виборах 1873-го року був обраний до австрійського парламенту у «виборчому окрузі: Вижниця-Путила».
Дві визначальні події в житті Буковини (австрійського періоду) — створення Буковинської митрополії та відкриття Чернівецького університету — відбулися за його безпосередньої участі.
Після міністерської посади, Фелікс Піно повернувся на Буковину, де 14 лютого 1887 р. знову обійняв посаду крайового президента. Завершив свою місію у краї, власне як і політичну кар'єру, 1 серпня 1890 року через похилий вік і різко погіршене здоров'я (практично повна втрата зору).
Вийшовши на пенсію, Фелікс Піно жив у Каринтії. Помер Фелікс Піно фон Фріденталь 14 квітня 1906 року у місті Фьолькермаркт (нім. Völkermarkt), земля Каринтія.
Попередник: | Президент Герцогства Буковина | Наступник: |
Франц фон Рейнфельд | Ієронім фон Алєсані |
Попередник: | Президент Герцогства Буковина | Наступник: |
Ієронім фон Алєсані | Антон фон Фрейдензберг |
Література
- Буковина: історичний нарис. — Чернівці: Зелена Буковина, 1998. — 416 с.
- Жуковський А. Історія Буковини. Частина друга: після 1774 р. — Чернівці: Видавнича спілка «Час», 1983. — 223 с. Нариси з історії Північної Буковини. — К.: Наукова думка, 1980. — 338 с.
- Никифорак М. В. Інститут крайового президента в системі австрійської адміністрації на Буковині (1853—1918 рр.) // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 525: Правознавство. — Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2010. — С. 5-11.
- Die Bukowina. Allgemeine heimatkunde. — Буковина. Загальне краєзнавство/Переклад з нім. Ф. Є. Андрійця, А. Т. Кассецького. — Чернівці: Зелена Буковина, 2004. — 688 с.
Джерела
- Lothar Höbelt: Pino von Friedenthal, Felix Maria Freiherr
- W. Goldinger: Pino von Friedenthal Felix Maria Frh.
- Буковина: її минуле і сучасне. Ред. Д. квітковського, Т. Бриндзана, А. Жуковського. Видавництво «Зелена Буковина»
- https://www.geschichtewiki.wien.gv.at/index.php?curid=34697
- Krackowizer F., Berger F. Biographisches Lexikon des Landes Österreich ob der Enns: Gelehrte, Schriftsteller und Künstler Oberösterreichs seit 1800 — Pas, Linz: Verein und Institut für Ostbairische Heimatforschung, 1931. — S. 236. — 411 с.
- https://www.parlament.gv.at/WWER/PARL/J1848/Pino.shtml