Фелікс Піно фон Фріденталь

Фелікс Піно фон Фріденталь (нім. Felix Pino von Friedenthal; *14 жовтня 1825, Відень — †14 квітня 1906, Фелькермаркт) — австрійський державний і політичний діяч, багаторічний керівник Герцогства Буковина.

Фелікс Піно фон Фріденталь
Народився 14 жовтня 1825(1825-10-14)[1] або 1826[2]
Відень, Австрійська імперія[2]
Помер 14 квітня 1906(1906-04-14) або 4 квітня 1906(1906-04-04)[2]
Фелькермарктd, Каринтія, Австрія[2]
Країна  Австрійська імперія
 Австро-Угорщина
Діяльність правник, суддя, політик
Alma mater Віденський університет
Титул барон
Посада член Палати Цислейтаніїd і Member of the Diet of Bukovinad[3]
Партія Q20902900?

Біографія

Народився 14 жовтня 1825 року у Відні. Походив з шляхетної родини із Ломбардії.
Після закінчення престижної приватної віденської гімназії (нім. Schottengymnasium) вивчав право у Віденському університеті (1845–1848).
З 1849 року на державній службі. Першим місцем роботи був «Кримінальний суд» у Граці. Після цього — Центральна морська адміністрація в Трієсті.
В 1860-х р.р. — управління Беллуно, Горіція, Баден.

Після першої каденції президентства на Буковині, Фелікс Піно протягом 1874–1879 р.р. обіймає посаду штатгальтера у Австрійському Примор'ї. У 1879–1881 р.р. — губернатор Верхньої Австрії.

У період з 1881 р. до 1886 р. фон Фріденталь обіймає посаду міністра торгівлі в уряді Тааффе. Став ініціатором створення «поштових банків», а також обстоював націоналізацію окремих приватних залізниць.

Діяльність на Буковині

Протягом 1870–1874 р.р. фон Фріденталь — Буковинський крайовий президент. Це був один з небагатьох керівників, якого на Буковину направили вже з такими підготовкою та досвідом. Характерною рисою цієї особистості було те, що відразу після призначення почав активно вивчати дві основні мови регіону — українську та румунську. «Небагато в Австрії мужів з такими незвичайними адміністративними здібностями, а вже ледве де так дуже треба такого чоловіка, як у нас, в сій справді мініатюрній Австрії», — писала про нього «Буковина» [1, 1890, ч 15]
Фелікс Піно один з небагатьох керівників Буковини який справді переймався місцевими проблемами та намагався покращити ситуацію в краї. Продемонструвавши свої щирі наміри, фон Фріденталь вже 1870-го року стає послом до Буковинського сейму, а вже 1871-го року був делегований крайовим парламентом до Рейхсрату. На прямих виборах 1873-го року був обраний до австрійського парламенту у «виборчому окрузі: Вижниця-Путила».
Дві визначальні події в житті Буковини (австрійського періоду) — створення Буковинської митрополії та відкриття Чернівецького університету — відбулися за його безпосередньої участі.

Після міністерської посади, Фелікс Піно повернувся на Буковину, де 14 лютого 1887 р. знову обійняв посаду крайового президента. Завершив свою місію у краї, власне як і політичну кар'єру, 1 серпня 1890 року через похилий вік і різко погіршене здоров'я (практично повна втрата зору).

Вийшовши на пенсію, Фелікс Піно жив у Каринтії. Помер Фелікс Піно фон Фріденталь 14 квітня 1906 року у місті Фьолькермаркт (нім. Völkermarkt), земля Каринтія.

Попередник: Президент Герцогства Буковина


1870 — 1874

 Наступник:
Франц фон Рейнфельд Ієронім фон Алєсані
Попередник: Президент Герцогства Буковина


1887 — 1890

 Наступник:
Ієронім фон Алєсані Антон фон Фрейдензберг

Література
  • Буковина: історичний нарис. — Чернівці: Зелена Буковина, 1998. — 416 с.
  • Жуковський А. Історія Буковини. Частина друга: після 1774 р. — Чернівці: Видавнича спілка «Час», 1983. — 223 с. Нариси з історії Північної Буковини. — К.: Наукова думка, 1980. — 338 с.
  • Никифорак М. В. Інститут крайового президента в системі австрійської адміністрації на Буковині (1853—1918 рр.) // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 525: Правознавство. — Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2010. — С. 5-11.
  • Die Bukowina. Allgemeine heimatkunde. — Буковина. Загальне краєзнавство/Переклад з нім. Ф. Є. Андрійця, А. Т. Кассецького. — Чернівці: Зелена Буковина, 2004. — 688 с.

Джерела
  1. https://www.geschichtewiki.wien.gv.at/index.php?curid=34697
  2. Krackowizer F., Berger F. Biographisches Lexikon des Landes Österreich ob der Enns: Gelehrte, Schriftsteller und Künstler Oberösterreichs seit 1800 — Pas, Linz: Verein und Institut für Ostbairische Heimatforschung, 1931. — S. 236. — 411 с.
  3. https://www.parlament.gv.at/WWER/PARL/J1848/Pino.shtml
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.