Вижниця
Ви́жниця — місто в Україні, у Чернівецькій області, адміністративний центр Вижницької міської громади та Вижницького району.
| Вижниця | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
      | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Область | Чернівецька область | ||||||||
| Район | Вижницький район | ||||||||
| Громада | Вижницька міська громада | ||||||||
| Код КОАТУУ: | 7320510100 | ||||||||
| Засноване | 1158 | ||||||||
| Статус міста | з 1904 року | ||||||||
| Населення | ▼ 3875 (01.01.2021)[1] | ||||||||
| Площа | 9,1 км² | ||||||||
| Поштові індекси | 59200 | ||||||||
| Телефонний код | +380-3730 | ||||||||
| Координати | 48°15′00″ пн. ш. 25°11′30″ сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 356 м | ||||||||
| Водойма | р. Черемош, Виженка | ||||||||
| День міста | остання субота травня | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Вижниця | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - фізична | 54 км | ||||||||
| - автошляхами | 70 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - автошляхами | 584 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 59200, Чернівецька обл., Вижницький р-н, м. Вижниця, вул. Українська, 34 | ||||||||
| Вебсторінка | Вижницька міськрада | ||||||||
| Міський голова | Чепіль Олексій Георгійович | ||||||||
|
| |||||||||
Географія
Місто розташоване на межі Чернівецької та Івано-Франківської областей, на річках Черемоші та Виженці, у межах Вижницької улоговини, за 70 км від обласного центру. З населенням 4 тис. осіб (на початок 2016 року), Вижниця, попри свій міський статус, менша за населенням за смт Берегомет, місто Вашківці та кількох сіл Вижницького району.
Клімат
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Природа
Неподалік від міста розташований Вижницький національний природний парк (адміністративна будівля — у смт смт Берегомет).
Природоохоронні об'єкти
- Черемоський іхтіологічний заказник (частково)
- Два платани (пам'ятка природи)
- Коркове дерево (пам'ятка природи)
- Вижницька мінеральна (пам'ятка природи)
- Вижницький парк
Історія
Коли виникла Вижниця, докладно невідомо. За однією з версій місто вперше згадується в літописах як городок на Черемоші під 1158 роком. За іншими даними, перша згадка про місто на кордоні Молдавського князівства міститься у молдовському літописі за 1501 рік.
У 1514–1574 роках місто перебувало під владою турків, оскільки Молдавія потрапила у васальну залежність від них.
До 1774 року Вижниця входила до складу Молдовського князівства, після цього — Габсбурзької монархії (з 1804 року Австрійської імперії, з 1867 року — Австро-Угорщини).
Вижниця розвивалася як торгове поселення, тісно пов'язане з гірськими і низинними районами Буковини, славилася хорошими ярмарковими традиціями. Статус ярмаркового місця поселення отримало 1767 року.
Наприкінці XVIII століття, з початком розвитку лісової промисловості, Вижниця стає важливим пунктом торгівлі деревиною. Після регулювання русла Черемошу (1790–1812 роки) будівельний ліс і дрова сплавлялися до Чернівців, а звідти по ґрунтовій дорозі через Бояни — на Бессарабію і Поділля. Основна маса міщан займалась торгівлею і ремеслами.
Жорстока експлуатація, свавілля чиновників і дідичів викликали масові виступи і хвилювання серед народних мас. Населення гір піднялось на антифеодальну боротьбу. В 1817—1830 роках поблизу Вижниці діяв загін опришків, очолюваний Мироном Штолюком. В 1848—1849 роках вижницькі селяни брали участь в антифеодальному русі під керівництвом Лук'яна Кобилиці.
1855 року Вижниця стала повітовим центром.
Місто сильно постраждало в часи Першої світової війни. До складу міста включене село Рівня — тепер це західна частина міста, відділена річкою Виженка.
Населення [3][4][1]
Мовний склад
Кількість та частка населення за рідною мовою, відповідно до Перепису населення України 2001 року:[5]
| Рідна мова | Кількість | Частка (%) |
| Загалом | 4917 | 100.00 |
| Українська мова | 4672 | 95.02 |
| Російська мова | 220 | 4.47 |
| Румунська мова | 5 | 0.2 |
| Молдавська мова | 9 | 0.18 |
| Польська мова | 2 | 0.04 |
| Білоруська мова | 1 | 0.02 |
| Німецька мова | 1 | 0.02 |
| Інші мови | 2 | 0.04 |
Пам'ятки
Архітектури
- Дмитрівська церква (XIX ст.);
- Миколаївська церква (кін. XIX ст.);
- Петропавлівський костел (XIX ст.);
- Міська синагога (XIX ст.);
- Вокзал станції Вижниця, австрійських часів;
- Вижницька ратуша (будинок міської ради, початок ХХ ст.);
- Будинок Анни Москви-Голоти (Шухевича,13).
- Дмитрівська церква (дер.)
_%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C%D0%BE%D0%BB_(%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0_%D1%96_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B0).jpg.webp)
Петропавлівський костел
Михайлівська (Миколаївська) церква
Будинок Анни Москви-Голоти, у якому зупинялися
Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська, Леся Українка
Велика синагога, нині Будинок народної творчості та дозвілля
Пам'ятники
- Лук'янові Кобилиці;
- Меморіальна дошка Іванові Миколайчуку (на будівлі кінотеатру ім. Т. Г. Шевченка);
- Тарасу Шевченку;
- Темістоклю Вірсті;
- Валерію Васькову;
- Барельєф Манолію Попадюку;
- Меморіальна дошка І.Франку, Лесі Українці та О. Кобилянській;
- Н. Яремчуку
Меморіальна дошка І.Франку, Лесі Українці та О. Кобилянській;
Меморіальна дошка Іванові Миколайчуку
Ратуша, пам'ятник Лук'янові Кобилиці
Освіта, культура
Навчальні заклади
- Вижницька гімназія
- Вижницький фаховий коледж мистецтв та дизайну імені В. Ю. Шкрібляка (раніш — Вижницьке училище прикладного мистецтва, потім — Вижницький коледж прикладного мистецтва)[6]
- Вижницька загальноосвітня школа І-ІІІ ст. імені Юрія Федьковича
- Вижницька спеціалізована школа імені Н. Яремчука
.jpg.webp)
Вижницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Юрія Федьковича
Вижницька спеціалізована школа імені Н. Яремчука
Музеї
- музей-садиба Назарія Яремчука при місцевій школі-інтернаті (вул. Шухевича);
- музей коледжу прикладного мистецтва ім. В. Шкрібляка (вул Українська, 76).
- музей-садиба Назарія Яремчука «Смерекова хата» (вул. Н. Яремчука, 45)
Відомі персоналії
Уродженці
- Клавдія Бобикевич-Сора — українська письменниця, громадсько-культурна діячка.
- Йосиф Бург — єврейський письменник, громадський діяч. Заслужений працівник культури України.
- Мирослав Гайдук — український віськовик, військовий референт Буковинського окружного проводу ОУН, один з організаторів Буковинського куреня УПА.
- Вікторія Дутка-Жаворонкова — українська мистецтвознавиця.
- Мирослава Єжеленко — українська естрадна співачка часів СРСР, співала дуетом з Назарієм Яремчуком.
- Отто Премінґер — видатний американський кінорежисер та продюсер.
- Герард Цьолек — польський архітектор.
- Теодор Тарнавський — доктор теології, ректор Чернівецького університету у 1892—1893 навчальному році, громадський діяч.
- Оксана Радул — українська естрадна співачка, солістка Естрадного оркестру ДСНС України.
Навчались, працювали
- Жуковський Едуард Федорович — український графік, заслужений працівник культури України, навчався, працював викладачем, директором Вижницького коледжу прикладного мистецтва імені В. Ю. Шкрібляка;
- Василь Зінкевич — народний артист України[7].
- Іван Остафійчук — народний художник України, лауреат Шевченківської премії[7].
- Жаворонков Валерій Павлович — український художник - педагог. Член Національної спілки художників України від 1971 року. Заслужений працівник культури України (2006), навчався, працював викладачем, директором Вижницького коледжу прикладного мистецтва імені В. Ю. Шкрібляка, був депутатом міської ради чотирьох скликань.
- Баричев Іван Сергійович — український педагог-художник, працював у Вижницькому училищі прикладного мистецтва.
Пов'язані з Вижницею
- Діячі української культури: Юрій Федькович, Корнелій Устиянович, Леся Українка, Іван Франко, Марко Вовчок, Ольга Кобилянська, Василь Стефаник, Гнат Хоткевич.
- Тут почали творче життя народні артисти України Левко Дутковський (засновник ансамблю «Смерічка»), солісти «Смерічки» Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, заслужений діяч мистецтв України, художник-модельєр Алла Дутковська.
Дідичі
Цікаві факти
- Герб та прапор Вижницького району розробив Жаворонков Валерій Павлович — художник-педагог, Заслужений працівник культури України, Член Національної спілки художників України.
- Герб міста Вижниця також розробив Жаворонков Валерій Павлович.
Світлини
Будинок дитячої та юнацької творчості
Будинок, у якому жив Федькович Ю. А., вул. Загула, 7
Старе єврейське кладовище
Міст між Чернівецькою та Івано-Франківською областями з Вижниці до Кутів
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2021 року (PDF)
- Vyzhnytsia. Chernivtsi Oblast Climate-Data.org (англ.)
- Україна / Ukrajina
- Населення
- Linguistic composition, Cernivecka oblast: 2001 census pop-stat.mashke.org
- Офіційний сайт Вижницького коледжу прикладного мистецтва
- Колодяжний Володимир. Кузня краси // Україна молода. — 2013. — № 158 (4598) (30 жовт., середа). — С. 11.
- Dunin-Borkowski J. Almanach błękitny. Genealogia żyjących rodów polskich. — Lwów, 1909. — S. 1090 (книга) (1109 інтернет). (пол.)
Література
- Вижниця // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1989. — Т. 1 : А — Ж. — 416 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-005-0. — С. 171.
- Історія міст і сіл УРСР. Чернівецька область. — Київ: Головна редакція Української Радянської енциклопедії АН УРСР, 1969. — С. 19, 22, 27, 29, 92, 98-110, 121, 122, 125, 132, 158, 164, 167, 170, 174, 175, 177, 390, 461, 467, 473, 481, 490, 499—501.
- Колодій В. Д. Вижниця: Путівник. — Ужгород, 1982.
- Савченко І. В. Вижниця // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 506. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Чепіль О. Г. Вижниця // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2005. — Т. 4 : В — Вог. — С. 393. — ISBN 966-02-3354-X.
- Wyżnica… miasto powiatowe // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 165. (пол.)
- Riwna 1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 644. (пол.)
- Ковтун В. В., Степаненко А. В. Города Украины: Экономико-статистический справочник. — К. : Вища школа, 1990. — С. 262. (рос.)
Посилання
- Вижниця
- Вижниця (фото)
- S-Електрик (Послуги електрика в Вижниці)
- Старі фото Вижниці[недоступне посилання з червня 2019]