Феліпе Кальдерон

Фелі́пе де Хесу́с Кальдеро́н Інохо́са (ісп. Felipe de Jesús Calderón Hinojosa; нар. 18 серпня 1962) — колишній президент Мексики. Народився в місті Морелія, штат Мічоакан в родині Луїса Кальдерона і Марії Ґонсалес.

Феліпе де Хесус Кальдерон Інохоса
Felipe de Jesús Calderón Hinojosa
ісп. Felipe Calderón
Феліпе де Хесус Кальдерон Інохоса
Felipe de Jesús Calderón Hinojosa
Президент Мексики
1 грудня 2006  1 грудня 2012
Попередник Вісенте Фокс
Наступник Енріке Пенья Ньєто
Народився 18 серпня 1962(1962-08-18)[1][2][3] (59 років)
Морелія, Мексика
Відомий як політик, адвокат, економіст
Країна Мексика
Освіта Escuela Libre de Derechod, Гарвардський інститут державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді і Instituto Tecnológico Autónomo de Méxicod
Політична партія Партія національної дії (Partido Acción Nacional)
Батько Luis Calderón Vegad
У шлюбі з Марґаріта Савола
Нагороди

Grand Cross of the Order of the Bathd (2009)

Премія «Чемпіони Землі»d (2011)

Golden Key of Madridd (12 червня 2008)

Підпис
felipe.org.mx

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Батько Феліпе був сенатором і співзасновником Партії національної дії (ПНД), займав провідні посади в уряді штату та був депутатом парламенту. Отримавши ступінь бакалавра з юриспруденції Феліпе продовжив своє навчання в Автономному технічному інституті Мексики, де здобув ступінь магістра з економіки. Свою освіту він закінчував в Гарвардському університеті США. Довгий час він також працював в партії (ПНД) і навіть там познайомився зі своєю майбутньою дружиною Марґаритою Савала. В них народилося троє дітей — Марія, Луїс Феліп та Хуан Пабло.

Його було обрано в Законодавчі збори штату та двічі в федеральний парламент. У 1995 р. він балотувався за посаду губернатора штату Мічоакан і також був президентом партії з 1996 по 1999 р. З обранням Вісенте Фокса президентом Мексики він був призначений президентом федерального банку розвитку. Пізніше він отримав посаду в уряді країни — його було призначено міністром енергетики. Пізніше через суперечки з Фоксом щодо своїх власних планів висуватися на пост президента він залишив кабінет та працю в уряді.

Кандидатура Феліпе Кальдерона отримала підтримку серед членів партії в кінці 2005 і він випередив інших кандидатів від партії (ПНД). У передвиборній компанії він спочатку випередив свого основного конкурента Лопеса Обрадора, але пізніше розрив між кандидатами починав звужуватися. В результаті виборів 2 липня 2006 року Феліпе Кальдерон набрав трохи більше голосів ніж його конкурент. Розрив між кандидатами був настільки невеликий, що прихильники опонента почали кампанію протестів з вимогами перерахувати голоси. Однак, 5 вересня 2006 року Федеральний інститут виборів визнав його переможцем з відривом від Лопеса Обрадора лише у 0,56 %. Хоча й були визнані невеликі порушення, Феліпе Кальдерон був проголошений президентом 1 грудня 2006 року.

На посаді Кальдерон провів декілька реформ. Серед них — імміграційна, за якою нелегальна міграція де Мексики перестала бути кримінальним злочином[4]. Також президент приділяв значну увагу міжнародним відносинам, добився у цій сфері значних успіхів. Міжнародні експерти високо оцінили екологічну політику Кальдерона, спрямовану на захист довкілля в країні.

Наступником Феліпе Кальдерона став колишній губернатор штату Мехіко, мексиканський політик Енріке Пенья Ньєто. Його інавгурація відбулася 1 грудня 2012 року[5].

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.