Феоктистонь Сандор

Феоктистонь Сандор (27 серпня 1928, село Заберезово, Краснослободський район, Мордовський округ — 6 вересня 2004, Саранськ, Мордовія, Російська Федерація) — мокшанський філолог та мовознавець, фіно-угрознавець, професор.

Феоктистонь Сандор
Народився 27 серпня 1928(1928-08-27)[1]
село Заберезово, Краснослободський район, Мордовський округ
Помер 6 вересня 2004(2004-09-06)[1] (76 років)
Саранськ, Росія
Країна Російська Федерація
Діяльність науковець
Alma mater Мордовський державний університет імені М. П. Огарьова (1952)
Галузь Фіно-угрознавство
Заклад Institute of Linguistics of the Russian Academy of Sciencesd, Літературний інститут імені Горького, Віденський університет, Будапештський університет, Мордовський державний педагогічний інститут імені М. Євсеєваd і Мордовський державний університет імені М. П. Огарьова
Ступінь кандидат філологічних наук

До галузі його наукових інтересів входили національна і загальнофіно-угорська лінгвістика, діалектологія, лінгвогеографія, лексикологія, історія формування мокшанськї та ерзянської літературних мов.

Життєпис

Народився в сім'ї мокшанця в селі Заберезово Краснослобідської району нині Республіки Мордовія. У 1949 році закінчив Краснослободське педагогічне училище, а в 1952 році Мордовський державний педагогічний інститут ім. А. І. Полежаєва (нині університет ім. М. П. Огарьова). Закінчив аспірантуру Інституту мовознавства АН СРСР в 1955 році. Після аспірантури працював в цьому ж інституті науковим співробітником сектора фінно-угорських мов. Протягом п'яти років був викладачем кафедри художнього перекладу Літературного інституту ім. А. М. Горького в Москві.

З 1986 по 1990 працював доцентом у Віденському університеті.

Надалі його наукова кар'єра була пов'язана з Мордовією.

У 1991 обраний доцентом кафедри мордовських мов Мордовського педагогічного інституту ім. М. Є. Євсев'єва, звідки на два роки був запрошений на викладацьку роботу в Будапештський університет, де йому було присвоєно звання професора.

З 1992 і до кінця життя працював професором кафедри мокшанської мови і кафедри фіно-угорського і порівняльного мовознавства Мордовського державного університету імені М. П. Огарьова.

Брав участь в більшості всесвітніх конгресів фіно-угрознавців, був членом Міжнародного товариства угорської філології, фіно-угорського літературного (Фінляндія) та Урало-Алтайського фіно-угорського товариств. З проблем історії та культури фіно-угорських народів Російської Федерації він запрошувався для читання лекцій в університети Австрії, Угорщини, Фінляндії.

Наукова спадщина Сандора становить близько 300 робіт, в тому числі 7 монографій, 4 словника і цілий ряд навчальних посібників.

Література
  • Алёшкин А. В. Выдающийся финно-угровед // Очерки по истории формирования мордовских письменно-литературных языков. — Саранск : Мордовское кн. изд-во, 2008. — 23 січня. — С. 3—24. — ISBN 978-5-7595-1753-5.

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.