Фердинанд Гіллер

Фердинанд фон Гіллер народився у Франкфурті-на-Майні в багатій родині єврейського купця. Його першими вчителями був Алоїс Шмідт (скрипка), Карл Філіп Гофман (фортеп'яно) і Георг Якоб Фольвейлер (композиція); з раннього дитинства відрізнявся великими музичними здібностями, через що в десятирічному віці, коли він уже написав свою першу композицію, батько відправив його в учні до Йогана Гуммеля у Веймар.

В Гуммеля Гіллер присвятив себе композиції, брав участь в роботі над «Марією Стюарт», завдяки чому завів знайомство з Гете. Навчаючись у Гуммеля Гіллер домігся великих успіхів як піаніст, внаслідок чого на початку 1827 року поїхав на концерти до Відня, де зустрів Бетовена і виконував його перший квартет. Після короткого візиту додому Гіллер відправився в Париж в 1829 році, де жив до 1836 року і викладав у музичній школі Шорона, але потім вирішив кинути це заняття. Смерть батька зажадала його повернення у Франкфурт на деякий час, але 8 січня 1839 він представив в Мілані свою оперу La Romilda і почав писати свою ораторію Die Zerstörung Jerusalems, яка визнається однією з його найкращих робіт. Зиму 1839 Фердинанд провів в Лейпцигу. У 1840 — 1941 рр. він перебував в Італії, де вивчав мистецтво старих майстрів під керівництвом Джузеппе Баіні[6].

Пізніше він відправився в Лейпциг до свого друга Мендельсона, де в 1843—1844 роках він давав безліч концертів в Гевандгаусі та виконував свою ораторію. Після подальшого відвідування Італії з метою вивчення духовної музики Гіллер написав дві опери, Ein Traum і Conradin, в Дрездені в 1845 і 1847 pp відповідно; він відправився як диригент в Дюссельдорф у 1847 року і Кельн в 1850 році та виступав в Італійській опері в Парижі в 1851 і 1852 роках. У Кельні він став відомий як диригент на концертах Гюрценіх-оркестру і глава заснованої ним Кельнської консерваторії. У 1884 році він відійшов від справ і помер наступного року.

Гіллер був обраний членом Королівської Академії мистецтв у Берліні в 1849 році і в 1868 році отримав почесний докторський ступінь в університеті Бонна. Гіллер був сучасником Ф. Шопена, Ф. Мендельсона, Р. Шумана, Ф. Ліста, Р. Вагнера, Дж. Верді, з якими був у дружніх відносинах[6]. За своє життя написав понад двісті творів, в тому числі шість опер, дві ораторії, шість або сім кантат, безліч творів камерної музики і популярний свого часу концерт для фортеп'яно[7]. Опублікував збори листів Мендельсона і спогади про нього (Felix Mendelsson-Bartoldy. Briefe und Erinnerungen, Köln, 1874).

• Крейнина Ю. В. Хиллер Ф. // Музыкальная энциклопедия / под ред. Ю. В. Келдыша. — М. : Советская энциклопедия, Советский композитор, 1982.
• Соловьёв Н. Ф. Гиллер, Фердинанд // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Стаття в New International Encyclopedia.