Фердинанд Пієх

Фердинанд Карл Пієх (нім. Ferdinand Karl Piëch, нар.. 17 квітня 1937, Відень пом. 25 серпня 2019[2], Розенгайм, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина) австро-німецький автомобільний промисловець; інженер-конструктор, менеджер та мажоритарний акціонер. Голова наглядової ради концернів Volkswagen AG (20022015) та MAN (20072015). Член автопромислової династії Порше (прямий онук засновника династії Фердинанда Порше), мав австрійське громадянство.

Фердинанд Пієх
Ferdinand Karl Piëch
Ім'я при народженні нім. Ferdinand Karl Piëch
Прізвисько Fery[1]
Народився 17 квітня 1937(1937-04-17)
Відень
Помер 25 серпня 2019(2019-08-25) (82 роки)
Розенгайм, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина
Громадянство  Австрія
Місце проживання Зальцбург
Діяльність менеджер
Галузь автомобільна промисловість
Відомий завдяки політикою ринкової експансії концерну «Фольксваген»
Alma mater Федеральна вища технічна школа Цюриха
Науковий ступінь доктор наук
Заклад Westsächsische Hochschule Zwickau - University of Applied Sciencesd і Volkswagen AG
Посада кол. Голова наглядової ради концернів Volkswagen AG, MAN
Попередник Карл Ган
Наступник Мартін Вінтеркорн
Рід Порше
Батько Anton Piëchd
Мати Louise Piëchd
Родичі Фердинанд Порше
У шлюбі з Урсула Пієх (з 1984)
Діти дванадцять дітей
Нагороди

медаль землі Нижня Саксоніяd

Медаль Вільгельма Екснера (2002)

медаль Кармаршаd (2001)

почесний доктор Швейцарської вищої технічної школи Цюрихаd

почесний доктор Віденського технічного університетуd

Grashof Commemorative Medald (2003)

Життєопис

Фердинанд Пієх з'явився на світ як третя дитина доктора юридичних наук адвоката Антона Пієха (1894-1952) та його дружини Луізи Порше (1904-1999). Мати є донькою видатного автоконструктора і підприємця Фердинанда Порше і сина назвали на честь діда і засновника династії німецьких автобудівників. Під час Другої світової війни батько був управляючим заводів Фольксваген у Вольфсбурзі. Хоч Фердинанд Пієх належить до "жіночої" гілки нащадків видатного піонера автоіндустрії, основними рисами свого характеру - бойовитістю, честолюбством та цілеспрямованістю - він пішов у свою мати, яка навіть у похилому віці лишалася активною почесною головою Наглядової ради Porsche Holding OHG в Зальцбурзі. Її син Фердинанд в автомобільній галузі Європи вважається перфекціонистом.

В 1962 закінчив Цюрихську політехніку, диплом був присвячений конструкції двигунів автомобілів Формули-1, доктор технічних наук гонорис кауза.

Досягнення

До безумовних успіхів Ф.Пієха належить велика ринкова розбудова концерну Фольксваген - завдяки вибраній Пієхом наступальній стратегії: під керівництвом Пієха фірма Audi стала належати до світових автобольних преміум-марок (таких як Мерседес та БМВ). Завдяки йому Фольксвагеном були придбані та розбудовані колись популярні але занедбані попередніми власниками такі автомарки як Seat та Škoda, досить успішні на ринку люкс-марки Bentley та Bugatti.

До початку 2014 року концерн Фольксваген, завдяки зусиллям не в останню чергу Фердінанда Пієха, став одним з трьох найбільших у світі автовиробників (поряд з Toyota та General Motors) та найбільшим в Європі. В липні 2014 з ініціативи Пієха відбулись переговори з керівництвом FIAT-Chrysler про можливість купівлі Фольксвагеном цілком або частки італійсько-американського автогіганта. В разі складення угоди з італійськими власниками, Фольксваген під приводом Пієха стає найбільшим автовиробником у світі[4].

Конкретні моделі, розрозроблені за участю або з ініціативи Фердинанда Пієха

Невдачі

  • Купівля британської автобудівної фірми Rolls-Royce Motor Cars. Фольксваген купив власне виробництво (за 1,44 млрд. DM), в той час як право на саму ринкову марку 'Rolls-Royce' лишилося за BMW (50 млн.DM).
  • Просунення на авторинок моделі VW Passat W8 не вважається економічно вдалим.
  • Розробка та виробництво люксус-седана VW Phaeton з одночасно занадто високими витратами на модернізацію фірми Bugatti.

Програш боротьби за лідерство

10 квітня 2015 латентна боротьба Пієха за одноосібне лідерство в концерні з головою президії VW Мартіном Вінтеркорном перейшла у відкриту фазу — Пієх заявив про «дистанціювання» між ним і Вінтеркорном. А 25 квітня того ж року Пієх заявив, що складає з себе всі повноваження і посади в концерні, так як більше не бачить необхідної довіри для подальшої можливої співпраці в концерну з боку членів Президії Наглядової ради VW.[5][6]

Приватне життя

  • Фердинанд Пієх з 1984 року другим шлюбом одружений з Урсулою Пієх (нар. 1956), колишньою гувернанткою фамілії; мають трьох спільних дітей. З 2002 сім'я мешкає у Зальцбурзі. Всього з попередніх шлюбів та зв'язків Ф.Пієх має дванадцять дітей.
Хобі та захоплення
далекосхідні культури та японська етика. Ф.Пієх є заядлим та досвідченим яхтсменом-щогловиком. Але найбільшою його пристрастю лишаються автомобілі, мотоцикли та двигуни.
Персональні вади

З дитинства страждає на легастенію.

Почесні звання та нагороди

  • 2011 «Людина року» — за версією американського журналу «Automobile Magazine»[7]
  • 2011 — титул «Важливіший менеджер з 1971 року» («Manager Magazin», Німеччина)
  • 2002 — медаль Вільгельма Екснера, однойменної фундації (Австрія).
  • 1999 — «Автомобільний менеджер 20-го століття» (Global Automotive Elections Foundation, США)

Посилання

Виноски

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.