Флавіо Могеріні

Фла́віо Могері́ні (італ. Flavio Mogherini; нар. 25 березня 1922, Ареццо — пом. 21 квітня 1994, Рим) — італійський кінорежисер, сценарист і продюсер. Батько верховного представника Євросоюзу із закордонних справ — Федеріки Могеріні.

Флавіо Могеріні
Flavio Mogherini
Дата народження 25 березня 1922(1922-03-25)
Місце народження Ареццо, Італія
Дата смерті 21 квітня 1994(1994-04-21) (72 роки)
Місце смерті Рим, Італія
Громадянство  Італія
Професія режисер, сценарист, продюсер
Роки активності 1946—1994
Діти Федеріка Могеріні
IMDb ID 0595752

Біографія

Флавіо Могеріні здобув вищу освіту в галузі архітектури, потім закінчив Експериментальний кіноцентр у Римі. Почав творчий шлях як автор скетчів, дебютував як художник по костюмах у фільмі Філіпа Вальтера Ратті «Елеонора Друзе» (1948).

Здобув популярність у 1950 році завдяки роботі у фільмі Маріо Монічеллі і Стено «Собаче життя», де зарекомендував себе талановитим художником-постановником у манері пізнього неореалізму. У 1951 році ті ж режисери запросили його в фільм «Поліцейські та злодії». У 1954 році Флавіо Могеріні працював з Роберто Росселліні у фільмі «Де свобода?» і з Луїджі Дзампа у фільмі «Римлянка».

На початку 1960-х років Могеріні брав участь у перших фільмах П'єра Паоло Пазоліні («Аккатоне» 1961 року і «Мама Рома» 1962-го). У 1961 році працював у фільмі Мауро Болоньїні «Бездоріжжя».

У 1970-х роках зайнявся режисурою і зняв кілька комедій. До його найбільш вдалих кінокартин відносять стрічки «Щоб любити Офелію» і «Паоло Барка, вчитель початкових класів, практично нудист» (в обох знімався Ренато Подзетто), а також гротескну комедію «Шляхетний венеціанець» (1976) з Марчелло Мастроянні в головній ролі.

Фільмографія

Режисер

Сценарист
  • 1972 — Навіть якби я хотів працювати?
  • 1974 — Щоб любити Офелію
  • 1976 — Шляхетний венеціанець
  • 1977 — Дівчина у жовтій піжамі
  • 1981 — Будь ласка, займися Амелією
  • 1987 — Яка важка пригода
  • 1994 — Злочин пристрасті

Продюсер
  • 1986 — Дівчина бузку

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.