Флоріян (Гребницький)
Митрополи́т Флорія́н Гребни́цький гербу Остоя (* 1683 — † 18 липня 1762) — єпископ Української греко-католицької церкви; з 16 грудня 1748 року митрополит Київський — настоятель Української греко-католицької церкви.
| Флоріян Гребницький | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 16 грудня 1748 — 18 липня 1762 | ||
| Обрання: | 8 червня 1747 | |
| Церква: | Українська греко-католицька церква | |
| Попередник: | Атанасій Шептицький | |
| Наступник: | Пилип Феліціян Володкович | |
| ||
| 8 грудня 1715 — 18 липня 1762 | ||
| Попередник: | Сильвестр Пешкевич | |
| Наступник: | Ясон Смогожевський | |
| Народження: | 1683 Полоцьке воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита | |
| Смерть: | 18 липня 1762 Strunnied, Полоцьке воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита | |
| Похоронений: | Софійський собор | |
| Батько: | Михайло | |
| Єпископська хіротонія: | 14 березня 1716 | |
Біографічні відомості
Народився в сім'ї Михайла Гребницького — скарбника Вітебського воєводства. У 1699 році стає монахом-василіянинином, пізніше закінчує католицьку духовну семінарію у Вільнюсі. У 1707 стає магістром філософії, в 1710 — доктором теології. До 1712 р. викладає філософію в Жировицькому монастирі, пізніше проповідує в Полоцьку, стає настоятелем у Вільнюсі, Вітебську.
З 1716-го — греко-католицький єпископ Вітебська, з 1717 — архієпископ Полоцький. Вересень 1720 — учасник Синоду в Замості, скріпляє підписом прийняті рішення (як 4-й за рангом ієрарх). 1726 року митрополит Л. Кішка призначив, щоправда, без успіху, його своїм коад'ютором[1].
Обрання Митрополитом
1742 року Теодосій (Рудницький) за підтримки Генріха Брюля, Чорторийських розпочав старання про призначення на посаду коад'ютора митрополита Київського з правом наступництва, однак без успіху. Після смерті митрополита Атанасія Шептицького (між 30.11-10.12) 1746 року Теодосій (Рудницький) отримав від короля 28 січня 1747 призначення Київським митрополитом[1]. За даними Людоміра Бєньковського, «камарилья двору» підтримувала Т. Рудницького, його противником був, зокрема, нунцій, який сам призначив Ф. Гребницького адміністратором митрополії УГКЦ. Т. Рудницькому закидали «ортодоксальність», контакти зі «схизматиками» в Києві, порушення процедури входження на посаду. У Новогрудку 19 червня 1747 Ф. Гребницького обрали адміністратором митрополії УГКЦ більшістю голосів єпископів (Теодосій Рудницький отримав 0). «Протектори» Т. Рудницького (міністри, канцлер та підканлер коронні) під час перемовин з нунцієм сказали, що порушили процедуру через небажання йти на конфлікт з королем. Після «сугестії» придворних Папа 4 квітня 1748 видав бреве для короля, в якому сказав, що вибір митрополита Ф. Гребницького єпископами має тільки рекомендаційний характер, не применшує право короля призначати на посаду свою кандидатуру. Теодосій Рудницький зрікся королівської номінації. 5 січня 1748 року Ф. Гребницький отримав призначення на посаду Київського митрополита від короля за сприяння кардинала Аннібале Альбані — «протектора Польщі» — від імені Папи.
Примітки
- Ludomir Bieńkowski. Lubieniecki (Rudnicki-Lubieniecki) Teodozy h. Sas (ok. 1698—1751)… S. 608
Джерела
- Сас П. М. Гребницький Флоріян Михайлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 188. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Bieńkowski L. Lubieniecki (Rudnicki-Lubieniecki) Teodozy h. Sas (ok. 1698—1751) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972. — T. ХVII/4, zeszyt 75. — S. 608—609. (пол.)