Фожазит

Фожазит, фоязит (рос. фоязит; англ. faujasite; нім. Faujasit m) — мінерал, водний алюмосилікат натрію та кальцію каркасної будови з групи цеолітів. Назва — на честь французького геолога Бартелемі Фожаса де Сен-Фона (A.Damour, 1842).

Фожазит
Загальні відомості
Клас мінералу Силікати
Підклас Тектосилікати
Група Алюмосилікати
Ідентифікація
Колір Від безбарвного до білого
Форма кристалів Октаедричні, зі зламом
Сингонія кубічна сингонія
Спайність по {111}, досконала
Злам Нерівний
Твердість 4.5-5.5
Блиск Скляний
Колір риси білий
Густина 1.92–1.93
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення n = 1.466–1.480
Плеохроїзм Відсутній
Інші характеристики
Названо на честь Бартелемі Фожас де Сен-Фонd[1]
 Фожазит у Вікісховищі

Опис

Хімічна формула:

  1. За Є.Лазаренком: Na2Ca[Al2Si4O12]216H2O.
  2. За К.Фреєм: (Na2Ca)[Al2Si5O14]6,6H2O.
  3. За «Fleischer's Glossary» (2004): (Na2,Ca)Al2Si4O12•8H2O.

Містить (%): Na2O — 4,8; CaO — 4,4; Al2O3 — 15,9; SiO2 — 46,8; H2O — 28,1. Сингонія кубічна. Утворює октаедричні кристали зі зломом. Спайність по (111) добра. Густина 1,92. Тв. 5,5. Безбарвний до білого. Блиск скляний. Злом нерівний. Прозорий до непрозорого. Структура найбільш пухка з усіх цеолітів. Супутні мінерали: філіпсит, жисмондин, шабазит, авгіт.

Поширення

Зустрічається в друзах базальтових порід та фонолітах. Знайдений у Аарському та Сен-Готардському масивах у Швейцарії, в околицях Бадена (ФРН) з авгітом та лімбургітом. В асоціації з іншім цеолітами виявлений на о. Оаху (Гавайські о-ви), в асоціації з філіпситом, жисмондином та шабазитом. Синтетичний цеоліт зі структурою фожазіту використовується як молекулярне сито. Дуже рідкісний.

Див. також

Примітки
  1. http://www.mindat.org/min-6920.html

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Фожазит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Фожазит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
  • Геологічний словник: в 2-х томах. — М.: Недра. За редакцією К. Н. Паффенгольца і ін.. 1978.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.